Боротьба з корупцією починається з політичної волі

Корупція — це рак у серці багатьох проблем у світі. Вона знищує робочі місця, заганяє найбідніших у пастку бідності, ослаблює безпеку і навіть підриває спортивні змагання, які ми любимо. Чим довше я перебуваю на своїй посаді, тим більше я приходжу до висновку: те, чого прагнемо бачити — країни, які вибираються зі злиднів, народи, які отримують вигоду від природних ресурсів своєї країни, зростання справжніх демократій, — ніколи не буде можливим без тотального наступу на корупцію.  

Я сам це зрозумів, коли був співголовою на глобальній панелі  із досягнення цілей сталого розвитку і коли ми шукали докази безпосередньо від найбідніших країн світу. Їхній месидж не міг бути яснішим: окрім покладення краю злидням, вони хотіли справедливості і свободи від корупції.

Проте занадто довго навіть на розмови про корупцію, не кажучи вже про її вирішення, було накладено табу. У четвер ми можемо почати змінювати це. Будь то зобов’язання президента Мухаммаду Бухарі в Нігерії або президента Ашрафа Гані в Афганістані, ми знаємо, що реальний прогрес у боротьбі з корупцією починається з політичної волі — й зустріч на вищому рівні в четвер є найбільшою демонстрацією політичної волі у боротьбі з корупцією, яку ми коли-небудь бачили.

Ми знаємо, що павутина корупції має глобальний характер, тому створюємо Міжнародний антикорупційний координаційний центр

Представники понад 40 країн світу, зокрема лідери від політики, бізнесу, громадянського суспільства і спорту,  говоримуть чесно про масштаби цієї проблеми. Ми визнаємо, що корупція зачіпає всі країни, багаті й бідні, й працюватимемо над узгодженням практичних дій у трьох життєво важливих областях.

По-перше, ми викриватимемо корупцію, щоб корупціонерам ніде було сховатись. Великобританія є першою країною в G20, яка створить публічний реєстр бенефіціарів власності, щоб була можливість показати, хто справді володіє і контролює кожною компанією. У четвер Нідерланди, Франція, Нігерія і Афганістан візьмуть на себе зобов’язання зробити те ж саме, і принаймні ще шість країн почнуть вивчати аналогічні домовленості.

Ми робитимемо подальші кроки, щоб навести лад у власному домі. Країни, що входять у Сполучене Королівство, та заморські території вже погодилися надати британським правоохоронним та податковим інспекторам повний доступ до інформації про те, хто справді володіє компаніями, які зареєстровані ними.

На саміті в четвер багато з них піде далі, приєднавшись до Великобританії, і 33 інші уряди автоматично і регулярно обмінюватися один з одним усім своїм списком власності компаній. Це величезний прогрес. Протягом багатьох десятиліть люди думали, що нічого не зміниться. В даний час правоохоронні органи у всьому світі зможуть використовувати ці дані, щоб викривати корупціонерів. Для мене очевидно, що кінцевою метою для всіх повинні бути повністю прозорі, публічні, реєстри бенефіціарів власності. Великобританія й надалі наполягатиме на побудові глобального консенсусу з цього питання.

Ми також знаємо, що деяку дуже дорогу власність, особливо в Лондоні, нині купують люди за кордоном через анонімні підставні компанії, використовуючи награбовані або «відмиті» кошти. Таким чином ми наполягатимемо на тому, щоб усі іноземні компанії, які володіють нерухомістю у Великобританії, також публічно надавали реєстр тих, хто справді контролює їх, і що жодна іноземна компанія не зможе придбати британську нерухомість або подавати заявки на участь у контрактах центрального уряду, не вступивши в цей реєстр.

Ми також ведемо консультації щодо відмови від «тягаря доказів». Отже, якщо підозрюємо людей у використанні вкрадених коштів на покупку нерухомості, то можемо змусити їх доводити, що вони накопичили свої багатства на законній підставі, — або вони самі зіткнуться з цим у судовому порядку. Ми очистимо наш ринок нерухомості й пошлемо чіткий сигнал корупціонерам, що їм  тут не місце.

По-друге, зробимо все можливе, щоб покарати корупціонерів і підтримати тих, хто постраждав від корупції. Ми знаємо, що павутина корупції має глобальний характер, тому створимо Міжнародний координаційний антикорупційний центр, щоб допомогти поліції та прокурорам працювати разом, переслідувати корупціонерів через кордони, єднаючи точки, щоб ідентифікувати і притягнути до відповідальності корупціонерів і захопити їхні активи, включаючи використання даних, наданих реєстрами бенефіціарів власності.

У Великобританії, окрім переслідування компаній, які не спроможні запобігти хабарництву й ухилянню від сплати податків, ми будемо консультуватися щодо розширення поняття кримінального злочину — «нездатність запобігти» в інші економічні злочини, такі як шахрайство і «відмивання» грошей, щоб фірми могли бути притягнутими до відповідальності за злочинну діяльність, яка відбувається всередині них.

По-третє, викорінимо корупцію, кинувши виклик корумпованій  поведінці в усьому світі. Ми встановлюватимемо партнерські відносини між установами і професіями різних країн, щоб допомогти побудувати спільну культуру чесності й непідкупності. На саміті в четвер ми побачимо, що принаймні 18 країн задекларують відданість таким партнерським відносинам.

Звісно, все це не змінить стан справ за одну ніч. Саміт — це тільки початок довгострокових зусиль, яких ми потребуємо. Але я вважаю, що цей захід може поставити цю проблему на належне місце, у вершину міжнародного порядку дня. Бо якщо ми разом, як і раніше, демонструватимемо мужність і політичну волю, говорити і виступати проти корупції, то зрештою зможемо перемогти одного з найбільших ворогів прогресу в наш час.

The Guardian, 11 травня 2016 року