Братислава запалює Україні червоне світло
З аява Кукана — відголосок нещодавніх гучних заяв лідерів країн-членів Європейського Союзу про спільну боротьбу зі злочинністю та незаконною діяльністю, «відмиванням грошей» і тому подібними подвигами. Про те ж саме в вік-енд домовилися прем'єр-міністри «вишеградської четвірки» — Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. «Я не думаю, що лише Словаччина з усіх чотирьох країн групи запроваджує візовий режим для України», — сказав Кукан, наголошуючи, що в цьому питанні його країна тісно співпрацюватиме з Чехією. На його думку, це, звичайно, не вирішить усіх проблем, але, у всякому разі, поставить якийсь бар'єр перед мафіозними угрупуваннями з України та Росії.
Словаків можна зрозуміти. Їм, напевно, давно набридли наркотики, проституція, «розбірки» походженням зі Сходу. Їх навряд чи сильно радує, що коли в країні (за офіційною статистикою) близько 18 відсотків безробітних, українець охоче погоджується на будь-яку роботу за вдвічі меншу платню, ніж словак, і притому — без жодного дозволу. Кого завгодно дратуватимуть майже щоденні повідомлення про затримки чергового трейлера з «живим вантажем» — пакистанцями чи ланкійцями, які через Україну намагатимуться потрапити до Західної Європи.
Схоже, що наші сусіди бачать лише ці картини, які не викликають бажання якось дружити з країною, яка це допускає.
Що ж стосується Чехії, то там уже досить давно не задають українцям принизливих питань лише при наявності у них візи. І загальне ставлення до українців — не краще, ніж у словаків. Неприховане бажання сусідів відгородитися якомога вищим парканом, а, без сумнівів, вони від цього втратять чимало, і не лише в грошах — один з результатів політики українського керівництва. Бо як не сумно, а на дзеркало нічого нарікати... І дуже сумнівно, щоб з сьогоднішньою Україною хтось почав вести нормальні переговори щодо уникнення безглуздих новостворених бар'єрів.
