Бунтарі зі святого Афону
Днями грецька поліція оточила один із двадцяти монастирів святого Афону — обитель Есфігмену. Влада Греції постановила, що 117 затворників, які живуть у цьому монастирі, повинні покинути чернечу республіку.
Ченці Есфігмену — найбільш консервативні з усіх двох тисяч мешканців гори Афон. Протягом багатьох років своїм головним завданням вони вважають протистояння зближенню Православної та Католицької церков. «Православ’я або смерть» — такий плакат зустрічає відвідувачів цього монастиря. Братчики відмовилися визнати авторитет Вселенського патріарха Варфоломея I через те, що він намагається налагодити діалог із католиками і кілька разів зустрічався з Папою Римським. Варфоломей, якому належить духовна юрисдикція над напівавтономною грецькою територією — Афоном, у свою чергу, оголосив ченців схизматами. Адміністративна влада над Афоном належить губернатору, який призначається грецьким міністерством закордонних справ. Спираючись на грецьку конституцію, яка визнає статут Афону, що забороняє єретикам або схизматам жити в співтоваристві ченців, губернатор Арістос Касміроглу наказав виселити братів із монастиря.
Перша серйозна сутичка ченців Есфігмену з Вселенським патріархатом виникла в середині 1960-х. Тоді вони люто критикували скасування Католицькою і Православною церквою ряду анафем, оголошених у 1054, році Великої Схизми або ж розколу християнської церкви. Однак ніколи за всю тисячолітню історію чернечої громади Афону справа не заходила так далеко. Останнє вигнання ченців мало місце близько десяти років тому — тоді гору полишило п’ятеро братчиків.
Адвокат ченців Іфігенія Камтсиду вважає наказ губернатора незаконним і опротестувала його в суді. «Конституційних процедур не було дотримано, ченців не викликали до Вселенського патріархату», — заявила вона агентству АП. Настоятель монастиря Есфігмену отець Мефодій має намір триматись до останнього. Він повідомив пресі, що влада припинила подачу електрики до обителі, перешкоджає поставкам продовольства. Однак, за словами Мефодія, у ченців достатньо запасів води та продуктів. «Ми зможемо протриматися років зо два», — сказав він. Братчики впевнені, що ведуть війну за істинну віру (так само, як був упевнений близький їм по духу славнозвісний затворник Афону, український полеміст кінця XVI — початку XVII ст. Іван Вишенський). Поки що мешканці монастиря Есфігмену та поліцейські, що оточили його, очікують рішення суду.
Як зазначає «Гардіан», достатньо критиків і у інших монастирів гори Афон — у багатьох обителях сповідують надзвичайно суворий аскетизм, а присутність будь-яких живих істот жіночої статі заборонена на всій території чернечої республіки. Разом з тим, навряд чи це обмеження скоро буде скасовано. Навпаки, приклад Афону переймають й інші православні монастирі. Наприклад, кілька років тому входити до своєї обителі заборонили жінкам ченці кіпрського монастиря Ставровуні.
