Чехія готується до змін
Прем’єр залишає посаду цього року, президент – наступного
Тим часом прем’єр-міністр Чехії Мілош Земан упевнений, що його Соціал-демократична партія, що сформувала уряд меншості, залишиться при владi після майбутніх виборів. Однак, Земан не виключає, що в уряді стануться зміни, передає АП. Сам прем’єр- міністр, втомлений 13-ма роками у великій політиці, має намір відійти від справ. Своїм наступником він волів би бачити віце-прем’єра Володимира Спідлу.
Після залишення політичної сцени Вацлавом Гавелом та Мілошем Земаном єдиним політиком покоління «оксамитової революції» 1989 року в Чехії залишиться Вацлав Клаус, «батько ринкової трансформації» країни. Нині він проводить активну передвиборну кампанію. За повідомленнями АП, його правоцентристська Громадянська демократична партія має рівний рейтинг із соціал-демократами. У разі перемоги на виборах, Вацлав Клаус, швидше за все очолить урядову коаліцію із Соціал-демократичною партією, пише «Файненшл Таймс». Імідж Клауса, який залишив посаду прем’єр а 1997 року, значно постраждав внаслідок банкрутства державних банків та економічного спаду, що почався під час його перебування у влади.
Соціал-демократів критикують за нездатність справитися із корупцією та скоротити дефіцит бюджету. Серед досягнень соціал-демократичного уряду Чехії — вихід країни із економічної та політичної кризи, вступ до НАТО й очікуване 2004 року членство в Європейському Союзі. До речі, Вацлав Клаус у своїх передвиборних виступах постійно висловлюється проти європейського федералізму. Він говорить, що не хоче, щоб Чехія отримувала накази від Брюсселя, так, як вона раніше отримувала їх від Москви. «Нам потрібні права, аналогiчнi тим, що їх мають давні члени ЄС», — заявляє Клаус.
Напередодні парламентських виборів Чехія опинилася у центрі міжнародної політичної суперечки. 24 квітня парламент країни одностайно проголосував проти перегляду післявоєнних декретів президента Чехословаччини Едуарда Бенеша. Згідно з цими декретами, із країни було вислано два з половиною мільйона етнічних німців та 600 тисяч угорців. Голосування у чеському парламенті проводилося у відповідь на нещодавні заклики Австрії та Німеччини скасувати горезвісні декрети. У січні прем’єр Земан назвав висланих німців «п’ятою колонною Гітлера», натякаючи на те, що багато хто з них допомагав гітлерівським військам, що окупували Чехословаччину в часи Другої світової. Німецькі та австрійські газети назвали рішення чеського парламенту виключно політичним і зумовленим майбутніми виборами. Багато хто в Німеччині та Австрії звинувачує Прагу в етнічних чистках. Однак Мілош Земан та високопоставлені представники Єврокомісії стверджують, що сьогодні декрети Бенеша вже нічого не означають і не можуть перешкодити вступу Чехії до ЄС. Вацлав Клаус у свою чергу зажадав від Євросоюзу не наполягати на скасуванні цих декретів.
Президент Гавел сподівається згладити гострі кути чесько-німецьких відносин. За його словами, роки, віддані на копітке вибудовування зовнішньої політики, можуть бути змарновані через політиків, не здатних притримати свої язики.