Членство України в НАТО допускають 37,3% громадян
Кількість категоричних противників вступу України до НАТО становить 45%, решта або заявляють про готовність змінити свою думку, або згодні на вступ України до НАТО пізніше. Водночас підтримка українськими громадянами вступу України до Європейського Союзу з початку до кінця минулого року виросла із 42,6 відсотків до 46,7 відсотків. Такий висновок випливає із відповідей на низку питань, поставлених на замовлення інтернет-газети «Обозреватель» до загальнонаціонального соціологічного опитування, яке з 7 по 25 грудня 2006 року проводили Центр «Українське демократичне коло» та Фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» (доктор соціології Олександр Вишняк). Усього було опитано 5000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років) за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип поселення. Статистична похибка не перевищує 1,4%.
Так, згідно результатів опитування, 45,4% респондентів твердо переконані, що Україні нiколи не треба вступати у НАТО. Натомість12% громадян вважають, що вступати треба і якомога швидше. Ще 9,3% впевнені, що робити це необхідно, але через кілька років, а 16% відсотків допускають членство України у Північноатлантичному альянсі «у більш далекій перспективі». Таким чином, членство України в НАТО, якщо не зараз, то згодом, допускають 37,3% громадян, а17,3% не визначились.
Питома вага тих громадян, які вважають, що Україні ніколи не треба вступати в НАТО, найвищою є в Криму та на Донбасі (74,2%), в макрорегіоні «Південь-Південний Схід» вони становлять 55,2%, в Центрі та на Північному Сході — вже 35,3%, а на Заході — лише 18,5%.
На запитання щодо готовності змiнити свою думку стосовно вступу України до НАТО, у випадку отримання більш повної і достовiрної iнформацiї про цю органiзацiю, 43,5% заявили, що своєї думки не змінять у будь- якому випадку. 18% опитаних відповіли, що готові змінити думку, 38,2% вагалися з відповіддю. Однак прихильники вступу до НАТО більш схильні змінити думку, ніж противники, останні є категоричнішими в своїх переконаннях.
Найвища готовність змінити думку проглядається на Заході та в Центрі, а найвища питома вага тих, хто не хоче міняти думку — в Криму та на Донбасі.
«Гнучкіша постановка питання щодо членства в НАТО, — вважає віце-президент Української ліги із зв’язків з громадськістю Олег Медведєв, — виявила непоганий резерв для трансформації громадської думки щодо НАТО в позитивному напрямку. Дослідження показало, що у прибічників євроатлантичної інтеграції є непогані шанси виграти майбутній референдум, особливо якщо врахувати, що противники інтеграції вже не один рік ведуть контрагітацію проти НАТО і давно вже виклали свої козирі, в той час як євроатлантисти ще й не починали роз’яснювальної роботи.
КОМЕНТАР
Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:
— За тими даними, які на сьогодні є, якщо порівнювати динаміку останніх двох років, то можна побачити певне зростання. Тобто, якщо рік чи два роки тому говорилося про те, що існує лише 15 відсотків стабільної підтримки щодо вступу в НАТО, то зараз опитування показують до 25 відсотків стабільної підтримки плюс відсотки тих, хто допускає вступ України до НАТО. Це залежить від того, які ставляться питання і які даються варіанти відповіді.
Ситуація в Криму і на Сході, де найбільша питома вага тих, хто не збирається міняти свою думку, може поліпшитися в тому випадку, якщо політичні сили, які популярні в цих регіонах, змінять свою думку. В даному випадку йдеться про те, що на політичному рівні багато залежить від Партії регіонів і особисто від Віктора Януковича і тих лідерів, яких люди там вважають своїм авторитетом. Другий момент, який сприяє зараз збільшенню підтримки громадян щодо вступу України в НАТО, є загальне зниження популярності Партії регіонів унаслідок урядової політики в галузі комунальних тарифів. Якщо, наприклад, в 2005 і 2006 роках негативна тенденція була пов’язана зі зниженням авторитету «помаранчевої» влади, то зараз іде зниження авторитету нинішньої коаліції і відповідно підтримка тих ідей, з якими вони пов’язуються, теж знижується. Але це ситуативна хвиля, яка не свідчить про якісну зміну громадської думки. В даному випадку можна очікувати лише виходу рівня підтримки членства в НАТО максимум на ті показники, які фіксувалися в 2002 році. Тобто в районі 30—33 відсотків.
Зростання підтримки українськими громадянами вступу України в ЄС пояснюється тим, що ніхто не проводить з цього питання агітації проти. Згадайте ситуацію в Україні два роки тому. З одного боку, велися політичні дискусії і експлуатація антизахідницьких гасел. З іншого боку, негативно впливала ситуація в ЄС — провал конституції, провал референдумів у Франції та Нідерландах. Все це не спряло зростанню підтримки. А зараз цієї хвилі немає. Тому і всі політичні лідери говорять, що вони за європейську інтеграцію. Відтак у громадян немає якоїсь мотивації до зростання скептичних настроїв.
