Чортова дюжина вийшла на старт
Явним фаворитом на виборах вважається нинішній польський президент Александр Квасьнєвський, який балотується на другий термін. За екс- комуніста Квасьнєвського готові віддати голоси 64 відсотки виборців. Число підписів на його підтримку — 1,8 млн., тобто більше, ніж представили всі інші претенденти разом.
Голова передвиборного блоку «Акція виборча «Солідарність» Маріан Кшаклевський зібрав лише 200 тисяч підписів і, згідно із опитуваннями, займає третю сходинку у списку найпопулярніших кандидатів у президенти. Колишній президент Польщі, легендарний екс- лідер «Солідарності» Лєх Валенса йде лише п’ятим, зібравши 115 тисяч підписів.
Другу сходинку у рейтингу популярністі займає колишній міністр внутрішніх справ Анджей Олєховський, за нього готові проголосувати 10 відсотків виборців. Однак, навіть зважаючи на величезний відрив Квасьнєвського у рейтингах, у Польщі поки що утримуються від оцінок його шансів на перемогу уже в першому турі. Кореспондент Української служби Польського радіо Андрій Рибалт сказав «Дню», що однозначно про це говорити не можна.
Серед претендентів є й прихильник «сильної руки», колишній міністр оборони Тадеуш Вілєцкий, який заявив, що Гітлер мав добру адміністрацію, яка допомогла відродити економіку країни. Він виступає під гаслом «сильна людина у важкі часи». Схоже, поляків не дуже радує така перспектива: за Вілєцкого готові голосувати, згідно з результатами опитувань, лише 1,5 відсотка виборців.
Перегони розпочалися. Квасьневський виступив з програмною промовою — закликав усіх, і своїх опонентів шукати злагоди, порозуміння, того, що об’єднує, а не роз’єднує, бути терпимими, і заявив, що Польща потребує солідарності з малої букви, тобто у буквальному розумінні цього слова. Тоді як існуюча «Солідарність» опікується головним чином політичною діяльністю та організацією ювілею подій у Гданську, як зазначив президент. Мається на увазі, що саме в серпні 1980 року у Гданську організувався незалежний профспілковий рух, який призвів спочатку до військового стану в країні, а потім — до краху комунізму в Європі.
Тим часом Валенса висловив розчарування діями Заходу після подій 20-річної давності. Він зізнався, що дуже розраховував на допомогу Заходу. На його думку, західним політикам бракувало уяви. «Більше того, Захід завоював наші ринки. Саме через таке ставлення ми маємо сьогодні проблеми», заявив екс-президент в інтерв’ю Франс-Прес. Можливо, втрата колишньої популярності, відсутність шансів на перемогу, а може, розчарування існуючим станом речей після знаменитого «Круглого столу» у Варшаві та падіння соціалістичного ладу налаштувало Валенсу на філософію. На його думку, капіталізм повинен змінити своє обличчя, люди не можуть функціонувати лише у рамках купівлі-продажу. Він вважає, що капіталізм потребує регуляції. «Бог не дав усім порівну, ринки необхідно контролювати і регулювати, щоб кожен міг iз цього скористатися», наголосив Валенса. Втім, навряд чи хтось до цього прислухається.
