Чи можлива «велика війна»?

Разом із зустріччю міністрів закордонних справ — членів НАТО в Брюсселі відбуваються паралельно інші події. Зокрема другий день триває робочий візит начальника Генштабу Віктора Муженка до штаб-квартири Альянсу, який в середу провів зустріч з начальниками штабів провідних країн НАТО. Під час засідання військового комітету Альянсу в форматі Україна—НАТО Муженко виступив з доповіддю, в якій висвітлив ситуацію на Донбасі і можливий розвиток подій. Окрім того, Муженко доповів про основні положення військового стратегічного бюлетеню, який планується для затвердження найближчим часом, та розповів про основні напрямки державної програми розвитку ЗСУ на період до 2020 року. В четвер Муженко зустрівся з головнокомандувачем ЗС НАТО в Європі Кертіс Скапаротті.

Основне питання — етапи відповідності українського війська стандартам НАТО, двостороннє військове співробітництво і питання надання зокрема матеріально-технічної допомоги Україні — від екіпірування до засобів зв’язку, транспорту, медичного обладнання.

Варто сказати, що безумовно поки що не лише ЗСУ, а й взагалі Україна далека від натівської планки. Тому мова може зараз бути лише про співробітництво України з НАТО та можливу допомогу. До речі, Скапаротті, який очевидно займає більш рішучу позицію, ніж Голова військового комітету НАТО Петро Павел щодо надання Україні летальної зброї, в середу на прес-конференції в штаб-квартирі заявив, що поки що НАТО може допомогти Україні лише політично. Зокрема, він сказав: «Найбільш ефективна підтримка, яку ми можемо надати Україні, — це політична підтримка, підтримка санкціями разом з ЄС, підтримка навчаннями та порадами Збройних сил». І додав: «Мінськ, можливо і не є бездоганним шляхом для політичного вирішення, яке це шлях, який ми отримали». З іншого боку, дивним є очевидна не відповідність позицій в таких заявах в середині самого НАТО, адже ще в середу Генсек НАТО Йєнс Столтенберг кілька разів наголосив на тому, що вважає договір Росія—НАТО досі діючим. Тож, які санкції? Насправді, НАТО і далі буде намагатись, використовуючи всі можливі засоби для діалогу, «вмовляти» Москву не чинити «дебош».

Взагалі демократичність західних країн інколи зашкалює і це видно в деталях. Невеличка риска — в Європі влаштовують конкурси на найобразливіший вірш проти президента Туреччини Ердогана, а в штаб-квартирі НАТО прямо на вході транслюється «Россия24». Нагадаємо, що це Туреччина збила російський літак, коли той порушив її повітряний простір, і тим самим схоже налякав Альянс. Так, не стільки Росію, скільки саме НАТО, яке одразу заговорило про мирний діалог між сторонами (тобто НАТО уникнуло себе називати стороною інциденту!).

У ШТАБ-КВАРТИРІ НАТО В БРЮССЕЛІ «День» ПОДАРУВАВ ГОЛОВІ ВІЙСЬКОВОГО КОМІТЕТУ АЛЬЯНСУ ПЕТРУ ПАВЕЛУ АНГЛОМОВНУ КНИГУ «A CASE» З НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ, УПОРЯДНИКОМ ЯКОЇ Є ІВАН КАПСАМУН. «В ЦІЙ КНИЗІ НЕ ЛИШЕ ПОКАЗАНА БЕЗ ПРИКРАС НОВІТНЯ ІСТОРІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ, — ПОЯСНИЛИ ЖУРНАЛІСТИ ПАВЕЛУ, — А Й ВИСВІТЛЕНІ ВИТОКИ ВЕЛИКОЇ ТРАГЕДІЇ — ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ НАШИХ ТЕРИТОРІЙ. ТА, ЗРЕШТОЮ, ДОСЛІДЖЕНО ПРИЧИНУ, ЧОМУ УКРАЇНА В ПЕВНИЙ ЧАС ЗАГАЛЬМУВАЛА НА ШЛЯХУ ДО НАТО І ВТРАТИЛА НАЙГОЛОВНІШЕ — ЧАС, ЯКИЙ МИ ЗАРАЗ НАМАГАЄМОСЬ НАДОЛУЖИТИ». ОКРІМ ТОГО, КНИГИ «КОТЕЛ», АБО СПРАВА БЕЗ ТЕРМІНУ ДАВНОСТІ» (УПОРЯДНИК ІВАН КАПСАМУН) І «Я — СВІДОК. ЗАПИСКИ З ОКУПОВАНОГО ЛУГАНСЬКА» (АВТОР ВАЛЕНТИН ТОРБА) ОТРИМАВ НАЧАЛЬНИК ГЕНШТАБУ УКРАЇНИ ВІКТОР МУЖЕНКО. «ЛУГАНСЬК БУВ ДУЖЕ БЛИЗЬКО, І МИ МОГЛИ ЙОГО ЗВІЛЬНИТИ», — ВІДРЕАГУВАВ НА ПОДАРУНОК УКРАЇНСЬКИЙ ГЕНЕРАЛ / ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Нагадаємо, що ні перед Першою, ні перед Другою світовими війнами начебто не було передумов до великих смертей. Адже це невигідно і взагалі нерозумно. Фінал відомий. Мільйони смертей і, як результат, нова система колективної безпеки, яка базується на принципі стримування і противаг. Та схоже нині світ, який мав би зробити відповідні висновки, знову стоїть на грані великої біди. Це, звичайно, знову ж таки і не вигідно, і не розумно. Але в тому то й справа, що логіка агресора завжди виходить з іншої системи координат. Casus belli для великої війни існує і полягає він не в тому, що Путін може напасти на країну-члена НАТО, і Альянс вимушений буде застосувати силу. Петро Павел в середу повідомив, що навіть порушення повітряного простору російськими військовими літаками не є приводом для застосування так званої 5-ї статті.

Передумова до великої війни полягає як раз в тому, що на дії агресора інша не менш сильна сторона дивиться з позиції — жертвувати малим миром заради більшого миру. Заплющити очі на Україну, яка і без того не є членом НАТО, посилити присутність у східній Європі, але не давати летальної зброї Україні, тощо. Мовляв, якось воно буде, аби нічого не трапилось. Бачення поведінки РФ, і це знову ж таки оголосив Павел, полягає в тому, що Альянс вважає, що Росія просто хоче зберегти вплив «на периферію». Під «периферією» Павел розуміє в тому числі Україну. А велика війна Путіну не потрібна. Абсолютно логічна позиція, яка щоправда суперечить історичні філософії Кремля.

У четвер в штаб-квартирі НАТО «День» поставив кілька запитань начальникові Генштабу України Віктору МУЖЕНКУ.

«ВСІ НАЧАЛЬНИКИ ГЕНШТАБІВ КРАЇН НАТО ОДНОСТАЙНО ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ»

— Які результати вашої зустрічі з начальниками генштабів країн-членів НАТО в середу?

— Результат позитивний. І це торкається не лише двосторонніх зустрічей. Після нашої доповіді, були схвалені відповідні документи по допомозі Україні, і всі начальники генштабів одностайно підтримали нас. Обговорене широке коло питань, і Донбасом бесіди не обмежились. Загроза від РФ полягає в цілому спектрі напрямків. Це стосується не лише південно-східного напрямку, але й південного. Потенційних небезпек багато.

— В чому особливість стратегічного військового бюлетеню, який запропоновано на цей рік?

— Бюлетень — це стратегічний документ розвитку сектору оборони і безпеки країни, розвитку ЗСУ. Особливістю його є те, що в цьому документі передбачено чітке розмежування функцій та повноважень між міністерством оборони і Генштабом. Визначається чітка підпорядкованість. Окрім того, в бюлетені є низка документів, які передбачають висвітлення бачення щодо майбутнього ЗСУ зокрема в руслі стандартів НАТО.

— На якому етапі перебуває Україна щодо відповідності цим стандартам?

— Щодо стандартизації у нас триває плідна робота. Експерти НАТО позитивно відзначають цей процес. Ми робимо акцент на стандартах оперативного і стратегічного масштабу. Для цього враховується досвід наших військовослужбовців та інструкторів НАТО, який ми набуваємо, зокрема, на Яворівському полігоні. Це торкається і створення Сил спеціальних операцій. При цьому, інструктори і військові ССО виконують свої обов’язки паралельно з навчанням та залученням іноземних інструкторів.

— Якщо буде прийнято рішення про введення на Донбас поліцейської місії ОБСЄ, то як вона буде кореспондуватись з ЗСУ? Чи не стане вона на заваді відновленню нашої територіальної цілісності?

— Питання присутності поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі знаходиться ще в стадії обговорення. Якщо таке рішення буде прийнято, тоді будемо узгоджувати як будуть співпрацювати місія ОБСЄ з ЗСУ. Зараз на Донбасі працює моніторингова місія ОБСЄ. Хотілося б, щоб ця робота була ефективною, але поки що ми бачимо постійне порушення російськими окупаційними військами Мінських домовленостей. Наприклад, минулої доби був факт застосування бойовиками важкого озброєння. Це був перший випадок використання важкої артилерії за період з 30 квітня.