Чи все ми знаємо про Вірменію

Досить несподіваного повороту набули події у Вірменії, де з 13 квітня тривають масові протести у зв’язку з обранням на посаду очільника уряду екс-президента Сержа Саргсяна. Той позавчора увечері все ж не витримав тиску і подав у відставку, провівши на посаді лише шість днів. Ще у неділю під час перемовин із лідером протестів і депутатом Ніколом Пашиняном Саргсян навідріз відмовився обговорювати своє звільнення з посади і навіть натякнув на силовий сценарій подій, нагадавши про 1 березня 2008 року, коли через розгін демонстрації загинуло 10 осіб. Президент країни Армен Саркисян також підписав указ про відставку кабінету міністрів. Виконувачем обов’язків прем’єр-міністра призначили віце-прем’єра Карена Карапетяна.

Оскільки відставка була єдиною вимогою, то її демонстранти сприйняли як свою перемогу. Але те, з якою швидкістю Саргсян пішов на поступки, зумовило багато запитань і підозр, адже незрозуміло, яким буде подальший розвиток подій і які зміни чекають на політичну ситуацію в країні.

DW наголошує на тому, що в.о. голови уряду Карапетян раніше був генеральним директором компанії «Армросгазпром», першим віце-президентом «Газпромбанку», заступником гендиректора зі стратегічного і корпоративного розвитку «Газпром міжрегіонгазу». А як зазначає Бі-Бі-Сі, відставка Саргсяна ще не означає приходу опозиції до влади, адже в блоку «Elk» («Вихід»), головою якого є опозиціонер Пашинян, немає більшості в парламенті для того, щоб висунути кандидатуру свого прем’єра. Також виникли підозри в тому, чи не був вигідний такий сценарій якійсь третій стороні, зокрема Росії. У цій країні на події у Вірменії відреагували несподівано стримано. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова написала у Facebook, що Росія підтримує Вірменію. Водночас час російський журналіст Костянтин Еггерт написав в соцмережі: «Якщо правда, що Саргсян щойно подав у відставку, і це не тактичний маневр, то це велетенський провал московської політики в країні-союзнику».

«День» звернувся до вірменських експертів із проханням відповісти на кілька запитань:  1. Якою тепер буде політична ситуація в країні і що її чекає в перехідний період? 2. Чого можна чекати від вірменської опозиції, зокрема від Нікола Пашиняна? 3. Що стоїть за таким поспішним рішенням Саргсяна, чому він так швидко змінив позицію? 4. Чи є сторони, яким було вигідно це загострення в країні?:

«ПОТРІБНІ НОВІ ВИБОРИ І НОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РОЗКЛАД»

Степан ГРИГОРЯН, голова правління Аналітичного центру з питань глобалізації та регіональної співпраці (Вірменія):

1 По-перше, дуже важливо, що Сержа Саргсяна змусили подати у відставку. Звичайно, це внесе розрядку до політичного життя Вірменії, суспільство трохи заспокоїться.

Учора щонайменше 600—700 тис. осіб вийшли на вулиці Єревану: вони раділи і святкували відставку Сержа Саргсяна.

Лідери опозиції сказали вчора на мітингу, що, звичайно, будуть позачергові парламентські вибори. Вони вкрай потрібні. У нашому парламенті опозиція має всього лише 10% голосів, а це не відповідає настроям суспільства. Правлячу Республіканську партію я б назвав групою чиновників, бюрократів, корупціонерів та олігархів — безумовно, вони не є більшістю, а в парламенті вони мають 60%. Тому потрібні нові вибори і новий політичний розклад, що відповідає настроям суспільства.

Перехідний період полягатиме в тому, що упродовж найближчого тижня в парламенті буде обрано нового прем’єра. Думаю, під тиском народу цю правлячу більшість змусять, аби очільником уряду був лідер опозиції. Далі будуть парламентські вибори, і потім вже картинка вималюється.

Дуже важлива подробиця: уявіть собі, наскільки ненависний був цей режим вірменському народові (а Саргсян славиться своїми корупційними зв’язками з олігархією), що він зараз тріумфує. Особливо упродовж останніх трьох днів вони дійшли вже до свавілля: заарештовували всіх — відомих людей, лідерів опозиції.

Я опозиційно налаштований до влади, відомий політолог, багато виступаю, маю високий рейтинг і, хоча я не був активним політичним учасником акцій, навіть мене вони довели до того, що 22 числа о 12.30 я провів одиночну акцію протесту проти вірменської влади перед величезною кількістю поліціянтів, за що мене, звісно, заарештували. Тобто навіть мирно налаштованих, критикуючих людей вони заарештовували. Масові арешти і насильство були, звичайно, неприпустимими, і, дякувати Богові, наразі це розв’язалося.

2 Безумовно, прем’єр-міністром має бути Пашинян, а після цього парламентські вибори. Адже саме він очолив опозиційний рух. Так, у нас багато опозиційних груп, але саме Пашинян очолив протести, зміг зробити так, що народ повірив у нього. І що найголовніше — вони дуже добре використовували сучасні технології мирної боротьби, приміром соціальні мережі. Коли підходили поліцейські, люди підіймали руки, аби показати, що вони не мають поганих намірів. Усе це відіграло величезну роль. І лідером ідей був Нікол Пашинян.

Через якийсь час опозиція має висловити свої погляди, позиції, ідеї. Головне те, що вони чітко розуміють, що потрібна демократизація, що повинні відновитися свободи, що треба випустити всіх політв’язнів із в’язниць, тому що у нас, на жаль, за останніх два роки зібралося величезна кількість політв’язнів, і це просто соромно визнавати. Навіть не всі міжнародні інстанції реагували на це. Лінії, пов’язані з демократією, вже чітко видно. А щодо питань зовнішньої політики, це вже буде далі.

3 Справді, це дуже важливе питання, я теж про це думаю. Але я не обов’язково бачу це як гру з боку Саргсяна. А що він міг зробити? Дати наказ стріляти в нас?

У Вірменії є миротворці, полк яких налічує понад тисячу осіб, і вчора (23 квітня. — Ред.) вони здали зброю і вийшли до народу. Тобто вже військові частини почали переходити на бік опозиції.

2016 року в нас була чотириденна війна і велика кількість солдатів, які тоді були на передовій, ціною свого життя захищали Батьківщину, приєдналися до мітингувальників і сказали: «Якщо стрілятимете, стріляйте в нас». За такої ситуації ризикувати було для нього особисто небезпечно. Тому зважився на відставку. Звичайно, можуть бути й інші чинники. Але я бачу цей: він зробив це не тому, що він хороший, він максимально застосував репресії, але машина йому вже не підкорялася.

Мене заарештували, і в дільниці я влаштував мітинг, поліцейські слухали, що я кажу. Я виражав свій протест проти арешту політичних і громадських діячів, і було очевидно, що поліції зовсім не подобається, що вони повинні  заарештовувати відомих вірменських політологів чи політиків.

Явного сліду Росії я не простежив. У нас були побоювання, що вони знову жорсткіше виступлять на користь Сержа Саргсяна. Путін привітав Саргсяна, коли парламент обрав його прем’єром. Ми думали, що вони сильніше підтримають його політично, але цього не сталося. Мені важко сказати, чому і які там ігри.

Учора були святкування: якби ви були в Єревані, ви б подумали, що це Новий рік — весь народ тріумфував. І в Росії, можливо, розуміли, що для них будуть тяжкі наслідки тримати таку поставу і що вони повністю втратять рейтинг у Вірменії. Сумніваюся, що це було зроблено з добрих міркувань. Можливо, вони подумали, що ми самі розберемося або були інші хитрощі. Але це покаже час. Піде розвиток подій, і ми зможемо сказати, чому принаймні зовні Росія не була активною.

«ВІРМЕНІЯ ВСТУПАЄ В ПЕРІОД ПОЛІТИЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

Еміль ДАНIЄЛЯН, вірменський журналіст, політичний аналітик:

1 Вірменія вступає в період політичної невизначеності, тому що на всі ці запитання — хто обійме посаду прем’єра, і чи будуть вибори — поки що немає відповідей. Ситуація залишається досить-таки хисткою.

2 Пашинян дав зрозуміти, що саме він має бути прем’єром і його тимчасовий уряд має провести вибори. Але поки що важко сказати, чи вдасться йому зробити це, бо він фактично самотній. У нього є своя партія, але вона досить-таки маленька і в неї входять здебільшого молоді й недосвідчені люди. Питання в тому, чи будуть зацікавлені інші політсили в проведенні виборів саме зараз, чи хотіли б вони, аби він став прем’єром. Я, чесно кажучи, не впевнений. Це залежатиме від подальших протестних виступів, тому що він має намір продовжувати проводити свої мітинги, це головний важіль його підтримки. Питання в тому, чи будуть люди виходити в тій же кількості, в якій вони виходили на демонстрації проти Сержа Саргсяна, тому що головне гасло було: «Відкинь Сержа!» — аби той пішов у відставку.

3 Рішення приймалося останньої миті, тому що протестна хвиля тривала, що загрожувало параличем усіх державних структур. Єдине, що могло б це зупинити, — це введення військ, пролиття крові.

4 Не думаю. Реакція Росії була досить-таки цікавою. Не було жодних пропагандистських заяв про те, що це Майдан чи за цим стоїть Захід.

Не думаю, що вони відіграли певну роль у провокуванні. Нікол Пашинян — це не та людина, на яку Росія спиратиметься, тому що його партія входить до опозиційного блоку, який буквально кілька місяців тому виступив за вихід Вірменії з Євразійського союзу.

Але подальша реакція Москви може серйозно вплинути на подальші політичні процеси у Вірменії з огляду тісні зв’язки між двома країнами і традиційні проросійські настрої. Учора була телефонна розмова між Дмитром Медведєвим і в.о. прем’єр-міністра Кареном Карапетяном, хоча мало що відомо про подробиці цієї розмови.