Друковані ЗМI — мистецтво виживання в умовах цифрової революції

Економічна та фінансова криза, що розпочалася в 2008 році, завдала удару пресі в багатьох країнах світу. І в США, і в Європі почали падати тиражі усіх друкованих видань. У багатьох газетах стали скорочувати персонал, зменшувати кількість виходів на тиждень. А деякі видання змушені були взагалі припинити друк через стрімке падіння рекламних надходжень і відсутність джерел для покриття видатків на вихід газети. Деякі газети стали виходити в електронному вигляді та стали доступними в Інтернеті. Разом з тим деяким виданням вдалося знайти баланс між друкованою та електронною версіями, залишаючись при цьому конкурентними на ринку. Прикладом такої газети є найпопулярніша та найбільш тиражна в Естонії газета Postimees, що перекладається з естонської як «Листоноша», — вона виходить і друком, і в режимі онлайн. Власником цього видання є норвезька Schibsted — провідна медіагрупа в Скандинавії. Онлайнова версія газети Postimees Online була створена в травні 2006 року і складається з новинних порталів Elu24.ee, Ilmajaam.ee, Tarbija24.ee, власне Postimees.ee, а також російськомовної версії Rus.postimees.ee.

Слід зазначити, що в Естонії медіаринок фактично розділено між двома великими медіагрупами — «Есті-медіа» та «Експрес-груп», власниками яких є відповідно Schibsted і найбагатший естонський бізнесмен. Кожна група випускає власну газету естонською мовою. «Есті-медіа» — Postimees, а «Експрес-груп» — Eesti Paevaleht. Ці газети є найбільш тиражними в Естонії та конкурують між собою — але тільки ці два видання, а далі конкуренція між двома групами закінчується, бо вони спільно володіють (50х50) найбільш тиражним таблоїдом, великою журнальною групою, а також безкоштовною газетою linnaleht.ee.

Автору вдалося побувати в газеті Postimees, офіс якої знаходиться в центрі Таллінна, поговорити з генеральним директором Postimees Online Айваром Рейнапом і з’ясувати, як, попри економічну й фінансову кризу, Postimees удається зберігати позицію лідера на ринку Естонії та пристосовуватися до цифрової революції.

«Декілька років тому тираж нашої газети становив 55 тис. примірників на місяць, а зараз 51 тис. Тираж найбільшого таблоїда в Естонії становив відповідно 66 тис. і 53 тис., а другої щоденної газети Paevaleht — 34 тис. і 31 тис. Тим часом кількість наших читачів зменшилась із 231 тис. до 191 тис. І подібна тенденція спостерігалась в усіх газетах», — пояснив пан Рейнап ситуацію на газетному ринку Естонії. За його словами, в газеті працює 300 чоловік, з яких 68 — на веб-версії газети Postimees Online, яка приносить 34 відсотки рекламних надходжень усієї газети.

— Яким чином вашій газеті вдається зберігати найбільший тираж в країні?

— Postimees є найбільшим в Естонії постачальником новин. Якщо ви ранком включите радіо, то в усіх ранкових програмах почуєте наші новини. Ми робимо новини, а головні радіостанції кожного дня беруть їх з Postimees-онлайн. І читачі знають: якщо їм треба прочитати аналітику, то вони це знайдуть у друкованій версії Postimees, а якщо вони хочуть дізнатися новини, то знаходять їх на веб-сайті Postimees.

У нас 52 тис. друзів у цій соціальній мережі. Серед веб-сайтів на естонському ринку ми займаємо четверте місце. Перші три місця займають протестні сайти. А серед ділових сайтів ми є головним. І це дає нам можливість отримувати нових читачів.

Газету можна читати на мобільних телефонах, на айфоні. На веб-сайті забезпечується можливість отримувати газету такою, якою вона виходить друком. Але за цю послугу Postimees-плюс треба платити. Разом з тим доступ до цієї послуги є безкоштовним для передплатників газети. Звісно, деякі статті ви зможете прочитати безкоштовно і на веб-сайті, але не всю газету.

— А що найбільше приваблює читачів у вашій газеті та як ви розширюєте коло читачів?

— Наша газета має гарний суботній додаток. Щосуботи Postimees виходить як звична газета з додатком для жінок, в якому є багато цікавих статей, що легко читаються. Крім того, ми подаємо в суботу різні точки зору на події, а також матеріали на культурну тематику. Читачі можуть окремо підписатися лише на цей суботній додаток.

— А як ви конкуруєте з інтернет-газетами й новинними порталами?

— Справді, деякі газети дають в Інтернеті лише деякі статті безкоштовно, наприклад погляди, а решту статей закривають. Вони є доступними лише для передплатників. Наша політика полягає в тому, що, якщо ви досить розумні, то, можливо, знайдете всі наші статті на веб-сайті. Але ви не знаєте, коли: можливо — сьогодні, можливо — завтра. Наші новини також мають бути на веб-сайті. Якщо ми не будемо їх виставляти, то нас не зможуть прочитати телеканали чи новинні портали і не зможуть подати це в теленовинах чи телепередачах. Їм не потрібно шукати людей тощо — вони просто можуть використати наші новини згідно з авторським правом.

Загалом, я вважаю, погано закривати новини паролями. Це зменшує читацьку авдиторію. В Естонії широко коментують статті й новини. Наш сайт дозволяє це робити без реєстрації, що збільшує кількість заходів на сайт.

Але бувають випадки, коли на форумі читач пише, без всякої об’єктивної причини, негативний коментар стосовно якоїсь людини, яка може подати в суд проти порталу, а не коментатора. Тому існує ризик, що вам доведеться через суд заплатити гроші за розміщення такого коментаря. Один бізнесмен подав у суд — і одному порталу довелося виплатити штраф.

— А ви все-таки публікуєте коментарі без підпису?

— Так, але в нас є п’ять модераторів, які дають оцінку коментарям. Також читачі пишуть, що такі-то коментарі є поганими. Відтак у нас модератор повинен першим прочитати коментар і дати йому оцінку. Але поліція, якщо хоче, може знайти коментаторів, які не називаються, через IP — їхню інтернет-адресу. Іноді поліція зверталася до нас із проханням надати IP коментаторів. Ми виконували їхнє прохання, і в 95% випадків таких коментаторів штрафували.

— На вулицях Таллінна я чув, що багато людей розмовляє російською мовою. Чи це якимось чином впливає на політику газети, збільшення передплатників та читачів?

— Росіяни читають російські газети, дивляться російські телеканали, наприклад балтійський перший канал, який є частиною Першого російського каналу. Тобто вони отримують інформації із цих джерел і тому не читають так багато газет у порівнянні з естонцями. В Інтернеті ми, Postimees Online, маємо 770 тис. відвідувань на тиждень — а російський портал Postimees 17 тис. Наш найбільший конкурент Delfi, який має, серед іншого, портал українською мовою, має на 50 тис. відвідувань більше. Але чисто російський портал має відвідуваність дещо більше за 100 тис. Ми є більшими на естонському ринку, а вони — на російському. Бо наші конкуренти мають портали в Латвії, Литві, Україні, відповідно латиською, литовською та українською мовами, в Росії — російською мовою.

— Хотілось почути від вас, яким ви бачите майбутнє преси в Естонії, зокрема друкованої?

— Це питання стосується не лише Естонії, але й усіх друкованих видань. Якщо доступ до Інтернету ставатиме дешевшим, тоді читачі зможуть легко читати на будь-яких пристроях, мобільних телефонах, айпедах. І ви можете собі уявити, яка це авдиторія, скільки користувачів, контактів. Але якщо врахувати те, що люди не мають багато часу дивитися всі основні канали чи не мають досить грошей — як це було минулого року у нас, коли зарплати скорочувалися, а ціни йшли вгору, — то вони будуть вибирати, на що витрачати гроші. Газетам залишається у цьому випадку пропонувати читачам добротний аналіз, думки, цікаві матеріали.