Дві революції, які сколихнули світ

25-річний ювілей падіння Берлінського муру, що роз’єднував Східну та Західну Німеччину, як очікувалося, викликав багато радості у самих німців і громадян країн, що позбулися радянського ярма. І справді, ця подія вплинула на хід історії на європейському континенті, частина якого перебувала за залізною завісою. А її практичним втіленням зокрема був і Берлінський мур, зведений радянською владою у 1961 році, щоб унеможливити втечу німців зі Східного Берліну в Західний. І до того ж Німеччина була розділена на дві частину — ФРН і НДР, а після падіння стіни дві Німеччини — буржуазна та соціалістична — об’єдналися в Федеративну Республіку Німеччина.

Тому зрозуміло, чому таку велику увагу німецька влада приділила святкуванням на честь цього чвертьсторічного ювілею. Сама Меркель так згадувала про події на початку листопада 1989 року: «За декілька днів до падіння стіни в місті панувало напруження, страх і наснага. На вулиці, де я жила, з 7 жовтня стояли танки. Це справжнє диво, що падіння стіни сталося мирно, без єдиного пострілу». До речі у той час 35-річна Ангела Меркель працювала вченим у Східному Берліні. Як пише Agence France Press, кожного четверга вона разом зі своєю подругою ходила в баню, і ввечері 9 листопада 1989 — це був четвер, — повертаючись додому, побачила, що юрба йде в бік стіни. Вона пішла за нею і в результаті змогла вперше перейти в іншу частину міста, де святкувала падіння муру з абсолютно незнайомими людьми і там скуштувала вперше пива з бляшанки. «Навколо панувала просто надзвичайна радість, — згадує Меркель, — Я ніколи не забуду цю ніч».

У неділю федеральна канцлерка Німеччини Ангела Меркель разом із правлячим бургомістром Берліна Клаусом Воверайтом поклала квіти до залишків муру на Бернауер-штрасе, а потім відвідала богослужіння пам’яті загиблих сміливців, які намагалися втекти з НДР.

Після служби в каплиці примирення Меркель та Воверайт відкрили експозицію, присвячену історії роз’єднаної Німеччини в оновленому меморіальному комплексі на Бернауер-штрасе. «Падіння муру показало нам, що мрії можуть справджуватися, — сказала канцлерка на церемонії відкриття експозиції. — І цим досвідом ми хочемо поділитися з нашими партнерами в усьому світі». Меркель заявила, що адресує це послання зокрема «людям в Україні,  у Сирії і в Іраку, а також у багатьох інших регіонах світу, в яких свобода та права людини під загрозою або навіть зневажені».

Окрім німецької канцлерки Ангели Меркель та федерального президента Йоахіма Гаука в урочистих заходах взяли участь легендарні політики минулого — екс-міністр закордонних справ ФРН Ганс-Дітрих Геншер, екс-президент СРСР Михайло Горбачов, колишній президент Польщі, лідер профспілкового руху «Солідарність» Лех Валенса та екс-президент Угорщини Міклош Немет. Адже всі вони тим чи іншим чином були причетні до падіння Берлінського муру. 

До речі, перебуваючи в Берліні, перший президент СРСР, з одного боку, спростував міф, який постійно мусують в Росії, що, нібито існували домовленості між Заходом і Радянським Союзом щодо не розширення НАТО; з іншого боку, він закликав Захід зрозуміти Путіна і скасувати санкції проти Росії. Також у подібному дусі висловився екс-канцлер Німеччини Гельмут Коль. А Геншер наголосив на необхідності відновлення роботи Ради НАТО — Росія. Схоже, ці останні двоє німецьких колишніх провідних політиків так і не зрозуміли суті нинішнього російського режиму, який розпочав справжню агресію проти сусідньої держави. 

Кульмінацією ювілейних урочистостей у Берліні став одночасний злет у повітря рівно о 19 годині в неділю восьми тисяч кульок із гелієм, які від п’ятниці утворювали 15-кілометровий «кордон із ліхтариків» на місці колишньої бетонної стіни між Східним та Західним Берліном.

Звісно, туристи не могли відчути тієї ейфорії, яку пережили люди в ніч на 9 листопада 1989 року, коли Берлінський мур після 28 років свого існування нарешті впав. Однак брати Баудер обіцяли, що цьому може зарадити магія їхньої ідеї інсталяції.

До більш серйозних роздумів про минуле туристів спонукають численні музеї та історичні пам’ятки Берліна. На вулиці Бернауер-штрасе, де 25 років тому простягався кордон між Східним та Західним Берліном, нині розташований меморіал Берлінського муру. Уздовж майже двокілометрової смуги відвідувачі бачать не лише оригінальні частини муру, а й її сучасні репліки — наприклад, оригінальний відрізок муру разом із наглядовою вежею та колючим дротом.

Андреас УМЛАНД, німецький політолог, Берлін:

— Падіння Берлінської стіни означало кінець життю у великій в’язниці — принаймні, саме так це було сприйнято багатьма східними німцями. Потрібно пам’ятати, що мета цієї стіни в основному полягала в тому, щоб не дозволяти східним німцям їхати в Західну Німеччину. Для мене особисто це означало, що раптово я зміг вчитися в таких місцях, як Західний Берлін, Оксфорд, Кембридж і Стенфорд — адже останні на той час перебували на «іншій планеті». Падіння Берлінської стіни також означало кінець Східної Німеччини. Це, по-перше, також викликало занепокоєння серед багатьох, включаючи мене. Що буде з роботою, місцем навчання, компаніями і школами?

Незабаром, однак, стало ясно, що тимчасова дестабілізація супроводжуватиметься повною інтеграцією із Західною Німеччиною і всіма численними перевагами, які це принесло особливо для студентів та пенсіонерів.

Я не певен, що існує прямий зв’язок між падінням Берлінського муру і розпадом Радянського Союзу. Тут процес був дещо іншим, ніж розпад соціалістичного блоку. Непрямий зв’язок існував у поступовому виході Балтійський держав із СРСР ще до 1991 року, що відкрило шлях для подібних дій в інших радянських республіках.

На жаль, багато хто на Заході не розуміє зв’язку між падінням берлінської стіни і революцією на Євромайдані.  Багато хто думає, що зараз відбувається внутрішня слов’янська суперечка щодо територій, коли насправді Євромайдан був початком кінця неорадянського олігархічного режиму.