Джентльмен середнього віку в хорошій формі

Результати саміту НАТО в Бухаресті відомі, але, як у випадку будь-якого компромісу, їхні остаточні оцінки неоднозначні.

Дозвольте розпочати з України. Східному сусідові Європейського Союзу не було запропоновано шлях до членства. Але водночас не була відхилена заявка щодо членства в НАТО. Натомість дискусія щодо перспектив українського членства була перенесена на грудень. Це не зовсім те, чого хотіли країни, що підтримували Україну, але їм принаймні вдалося уникнути приниження в боротьбі за те, що за будь-яких обставин було нереальним. Однак треба пам’ятати, що Україні чи Грузії не було дано обіцянок про позитивне рішення в грудні.

Як ми можемо оцінювати ці результати? З одного боку, це була поразка, тому що країнам не було надано Плану дій щодо членства в НАТО. З іншого боку, це перемога, оскільки питання щодо членства України було порушено, і що найважливіше — не було повністю відхилено.

Розглядаючи результати Бухарестського саміту, треба пам’ятати, що знаків, які подавали Президент Ющенко чи Буш, не було достатньо і вони не могли замінити солідарність чи консенсус всіх членів НАТО. Всі ми знаємо, що НАТО є дуже демократичною організацією, у якій останнє слово належить Вашингтону. Однак так не сталося цього разу. Було обрано не той час, коли можна розраховувати на американську підтримку. Президент США, що незабаром залишить посаду, не має значного впливу на майбутнє Альянсу, і всім це було відомо. Це не означає, що українська влада не повинна була очікувати відповідальності американців за обіцянки президента. Просто справжнє рішення буде прийняте наступною адміністрацію Білого дому.

Інший факт, який може послужити поясненням результатів останнього саміту, це проблема низької підтримки членства в НАТО серед українців. Як я вже писав у своїй попередній статті, «НАТО запрошує приєднатися до Альянсу країни, в яких влада хоче отримати членство, не консультуючись з населенням, або знає, як переконати в цьому своїх громадян. У будь-якому випадку очевидне вираження готовності необхідне для вступу». Серед більшості провідних країн НАТО немає впевненості щодо цього. Це, можливо, причина, чому рішення Комісії Україна— НАТО, яка також відбулася у Бухаресті, включало заклик до українського уряду провести інформаційну кампанію про Альянс.

Всупереч вище сказаному, дехто зазначить, що НАТО у своїй історії приймало країни, в яких суспільство було глибоко розколоте з приводу членства, наводячи приклад Іспанії та Хав’єра Солани, який був затятим противником членства в НАТО. Для тих, хто не пам’ятає, я нагадаю, що тоді в Іспанії все ще правив Франко і рішення про членство мало геополітичне підґрунтя. Сподіваюся, що Україна не бажає для себе подібних порівнянь.

Щодо інших регіонів... Доброю новиною є те, що Північноатлантичний альянс буде розширюватися на Балканах (Хорватія та Албанія). Якщо є хоч якась можливість вгамувати балканські пристрасті за допомогою європейських структур, тоді НАТО ідеально підходить для таких цілей. Мій досвід свідчить, що військові добре спілкуються між собою і здатні розрядити багато божевільних ідей, які народжуються в головах політиків. Хорватія та Албанія представляють собою два протилежні світи — Хорватія веде переговори щодо членства у Європейському Союзі. Таким чином, Албанія стане справжнім тестом на ефективність НАТО.

Давайте розглянемо наступне питання порядку денного. Греція заветувала вступ Македонії до Альянсу. Незважаючи на те, що Македонія виконала багато критеріїв, які вимагалися для отримання членства, суперечки, пов’язаної з назвою країни (північна область Греції, а також частина Болгарії також називаються Македонією), виявилося достатньо, щоб перешкодити вступу Македонії в НАТО.

І останнє, але не менш важливе, — Альянс прийняв позитивне рішення щодо розміщення системи протиракетної оборони у Європі. Отже, головна політична перешкода того, щоб проводити переговори відносно цієї системи, зникла. Також слід відзначити, що НАТО, завдяки контактам з Росією, є ідеальним форумом для з’ясування всіх сумнівів та застережень у цій сфері. Отже, можна зробити висновок, що джентльмен середнього віку (59 років) перебуває у досить хорошій формі.

Подібно до кредитних контрактів, у висновках саміту ключові пункти записувалися наприкінці маленьким шрифтом. Франція розглядає повернення до військових структур НАТО і розміщає додатковий батальйон в Афганістані. Якщо це насправді станеться, спільний європейський оборонний вимір знову отримає більше смислу та ваги.