«Ех, Ангело, чому ви не Маргарет?»

Візит президента України Петра Порошенка у Берлін та його переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель продемонстрував, що «залізній фрау» бракує рішучості Маргарет Тетчер, яка займала принципову позицію і зокрема щодо імперії зла — Радянського Союзу, про що писала на сторінках «Дня» ще у вересні 2013 року Лілія Шевцова. На прес-конференції Меркель з одного боку наголосила на необхідності України виконувати Мінські домовленості, а з іншого заявила про готовність ЄС посилити санкції у випадку порушення бойовиками режиму припинення вогню на Донбасі. Але ж ми бачимо, що проросійські бойовики постійно порушують цей режим, Росія поставляє озброєння, бойовиків на Донбас і до того, там знаходиться понад 10 тис. російських солдат. А з боку Заходу на це немає реакції, а також відомо, що низка країн-друзів Путіна виступає проти посилення санкцій. То якою може бути ціна такій заяві Меркель.

Також дивує позиція українського президента, який постійно заявляє, що Україна виконуватиме Мінські домовленості і бачить їх як єдиний варіант вирішення кризи на Донбасі. На своїй сторінці у Twitter Поршенко написав, «Глобальна проблема в тому, що структура безпеки, сформована після Другої світової війни — не працює! Маємо вибудувати нову структуру безпеки». Але зовсім не відомо, як на цю тему відреагувала Меркель.

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:

— Справді, Україна повинна думати над тим, що запропонувати Заходу в плані зміни самої концепції безпеки у північноатлантичному регіоні. Це був би дуже серйозний внесок України в цю дискусію, яка точиться десь по кутках, але ще не набула серйозного звучання. Мені здавалось, що Україна могла цілком спокійно виступити ініціатором проведення відповідної міжнародної конференції із залученням провідних політиків, аналітиків, фахівців, у ході якої тема про нову систему глобальної безпеки могла б бути всебічно обговорена. І наслідком цієї конференції могла б бути низка дуже практичних пропозицій відносно подальших кроків.

А те, що нас закликають продовжувати виконувати Мінські домовленості і відступати, коли ворог наступає, у цьому нічого нового немає. Бо концепції і стратегії на Заході відносно Росії як не було, так і немає. І це є черговим свідченням того, що така політика лише стимулюватиме Путіна на продовження своєї агресії. Останнім свідченням є те, що так зухвало і цинічно Путін у фільмі, який з помпою показують у Росії, говорить про те, що саме він був ініціатором усіх рішень по анексії Криму. Це черговий виклик Заходу і черговий текст, яким чином на Заході на це прореагують. Оскільки нечутно нічого загрозливого, то наступні кроки будуть для нас у Маріуполі або по чергових напрямках, які запланували російські агресори, а ми будемо боротись за мир.

— І ось ми чуємо, що відповіддю на російську агресію як зазначила Меркель на прес-конференції з Порошенко: уже було сказано, якщо будуть грубі порушення, наприклад у відношенні Маріуполя, то будуть рішення з приводу посилення санкцій». Хіба ми цього очікуємо від Заходу?

— Я не думаю, що ми повинні чекати чергових якщо. Тих «якщо» вже було стільки, що санкції вже можна було анонсувати давно. Скільки тих «якщо» можна чекати. Так від України нічого не залишиться. Ті «якщо» можуть свідчити лише про повну неготовність НАТО і ЄС до рішучої відсічі агресора. Ось що таке політика «якщо». Це «якщо» за рахунок України.