Епопею Дроздів завершено: посли ЄС повернуться до Мінська

«МЗС Білорусі й комісія Євросоюзу врегулювали конфлікт навколо Дроздів, підписавши спільну заяву... Посли ЄС повернуться до Мінська. Ця угода — це акт доброї волі з обох сторін, і Білорусі, і Євросоюзу. Ми сподіваємося на якнайшвидше повернення послів у Білорусь, що сприятиме поліпшенню відносин із цими державами», — сказав журналістам призначений минулого тижня новий керівник укрупненого МЗС Урал Латипов.

Євросоюз погодиться з тим, що Дроздам надано статус резиденції президента Білорусі Лукашенка, випливає з тексту спільної заяви, наданої МЗС. Білорусь у свою чергу зобов’язується забезпечити доступ дипломатам у їхні колишні резиденції й узяти на себе всі видатки, пов’язані з переселенням. Розмір компенсацій визначатимуть у двосторонньому порядку відразу після звільнення резиденцій у Дроздах, де ще залишаються як особисті речі послів, котрі поспішно залишили країну, так і посольське майно.

Вірогідно, до «акту доброї волі» з боку Білорусі можна віднести відставку з поста міністра закордонних справ Івана Антоновича, котрий очолював де-юре кампанію виселення дипломатів із відключенням води та світла, що й призвело до ізоляції країни. Сам Латипов відкидає цю версію: «відставка Антоновича пов’язана з реорганізацією МЗС». До його складу включено міністерства зовнішньоекономічних зв’язків й у справах СНД.

Латипов не назвав конкретні терміни повернення послів, але дав зрозуміти, що цю дату буде визначено не окремими країнами, а Євросоюзом.

«Як я зрозумів, дисципліна в Євросоюзі жорстка. Якщо посли разом поїхали, разом і приїдуть», — вважає Латипов, раніше помічник президента з зовнішньополітичних питань, колишній кадровий контррозвідник у званні полковника з професорським ступенем.

Проблему зі США, посол яких також проживав у Дроздах, поки що не врегульовано, але переговорний процес триває. Білорусь і ЄС запрошує держави, які не входять до Євросоюзу, приєднатися за бажанням до цієї угоди.

З завершенням міжнародного скандалу на користь Лукашенка Білорусь, загнана в глибоку економічну кризу не без участі стратегічного партнера Росії, дістає шанс рушити в бік Заходу. Проте сказавши «а», президенту доведеться сказати «б» — провести влітку наступного року президентські й парламентські вибори, від чого він досі категорично відмовлявся.

Інакше наступного літа послам знову доведеться пакувати саквояжі й урочистим караваном залишати Мінськ. Президентські повноваження Лукашенка закінчуються в липні, однак він продовжив їх до 2001 року через плебісцит два роки тому.

Мінськ

№239 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»