«Географія загроз»

Джордж Буш оголосив про передислокацію закордонних військових формувань Сполучених Штатів. Це найбільш масштабний план подібного роду після завершення «холодної війни». Білий дім пояснює свої дії необхідністю розмістити бази відповідно до сучасної географії загроз. Критики ініціативи стверджують, що план із передислокації носить передвиборний характер і нічого спільного із безпекою не має.

У наступні десять років Пентагон має намір скоротити свої військові формування за кордоном на 60 — 70 тисяч вояків (насамперед це стосується Німеччини і Південної Кореї). Президент Джордж Буш заявив, що подібна акція дозволить створити більш мобільні й гнучкі сили для протистояння тероризму. Так, частина військ буде відправлена до США, а решта переведена до країн, які знаходяться у безпосередній близькості від місць, які становлять найбільшу терористичну загрозу. До таких регіонів належать Близький Схід та Центральна Азія. Американський президент наголосив, що доцільність розміщення баз у тому чи іншому регіоні варто переглянути у зв’язку зі змінами на світовій арені. За його словами, присутність американців у Європі була зумовлена можливістю «радянської агресії», якої нині не існує. Джордж Буш також повідомив, що план передислокації на цьому етапі не стосується Афганістану та Іраку.

Опоненти президента, втім, не обминули нагоди, аби виступити з критикою рішення Білого дому. Демократи вважають, що подібний крок може послабити відносини США з НАТО. «Виведення військ із Європи ще більше завдасть шкоди і без того непростим відносинам із нашими союзниками в НАТО. Вони можуть трактувати це як відмежовування США від Альянсу», — заявив колишній головнокомандувач силами НАТО в Європі відставний генерал-демократ Веслі Кларк. Він же вважає несвоєчасним скорочення військ у Південній Кореї саме в той період, коли Вашингтон намагається змусити керівництво Північної Кореї згорнути програму із розробки ядерної зброї.

Американська преса (зокрема «Нью-Йорк Таймс») також звертає увагу на політичну вмотивованість ініціативи правлячої адміністрації. Згідно з останніми опитуваннями, населення США більше готове довірити вирішення питань безпеки Джорджу Бушу, аніж його конкуренту Джону Керрі. Нібито тому нинішній господар Овального кабінету змушений підтримувати реноме послідовного захисника американського виборця-громадянина. Час від часу американський лідер не цурається виступів, у яких піддає критиці слабкі «безпекові сторони» свого супротивника. «Якось мій опонент заявив, що коли його оберуть президентом, то він суттєво скоротить кількість солдатів в Іраку впродовж шести місяців. Я думаю, цим надається неправильний сигнал нашому ворогу, який може запросто почекати шість місяців і один день. Надається також поганий сигнал нашим військам. Мовляв, вони можуть не турбуватися про завершення своєї місії», — вважає Джордж Буш.

У період передвиборної кампанії взаємна критика виглядає досить звичним явищем, а «піарівське лушпиння» почасти перешкоджає адекватно оцінити важливість того чи іншого рішення. Нинішній план США став запізнілим знаком кінця старого порядку на європейському континенті. Зрозуміло, що в Європі аж ніяк не поменшало загроз, однак їхня сутність значно змінилася. Ставка американців на малочисленні, але мобільні війська у рівній мірі стосується і європейців, які, до речі, зустріли рішення Вашингтона як без особливого ентузіазму, так і без значної критики. Між тим не було й якихось вирішальних підстав для несприйняття ініціативи, коли зважити, що американці мають намір розмістити свої бази в інших країнах, які раніше входили до соцтабору (приміром, Румунія та Болгарія)...

ДОВІДКА «Дня»

ЧИСЕЛЬНIСТЬ ВIЙСЬК
США: Ірак і Перська затока — 211028 вояків
Німеччина — 75603 вояки
Південна Корея — 40258 вояків
Японія — 40045 вояків
Афганістан — 17900 вояків
Італія — 13354 вояки
Британія — 11801 вояк
Катар — 3432 вояки
Боснія-Герцеговина — 2931 вояк
Ісландія — 1754 вояки