Глухий кут імені Грефа
«Наші переговори до глухого кута не заходять!» — заявив Михайло Касьянов у Дагомисі, коментуючи повідомлення, які з’явилися про переговори щодо вступу до СОТ. Тим часом прем’єр своїм оптимізмом відгукувався зовсім не на заяви преси, а на стурбованість, висловлену минулого тижня Володимиром Путіним і Германом Грефом. Греф, який прилетів із Брюсселя до Єкатеринбурга, повідомив, що переговори щодо вступу Росії до СОТ зайшли в глухий кут, і є небезпека того, що їх буде відкладено на рік. Власне, дивуватися цій заяві не випадає. Нещодавно Греф пояснював неможливість створення митного союзу між країнами, які підписали угоду про Єдиний економічний простір, тим, що Україна не хоче узгоджувати з Росією позиції щодо вступу до СОТ і тим самим може перешкодити Росії приєднатися до організації вже 2005 року. Насправді все простіше — Україна не так не хоче узгоджувати позиції з Росією, як хоче вступити до СОТ на загальних підставах. Росія ж упевнена, що саме для неї буде вироблено особливі правила, і вже за цими правилами вступатимуть до СОТ Білорусь і Казахстан. Українці не те щоб не вірили в можливість російського успіху. Вони не довіряють не так Росії, як Заходу — гадають, що Росію, може, й приймуть за особливими правилами, а Україну — ні. І тому треба поспішати…
Але й у Росії щодо особливих умов виникли розбіжності. Тобто про те, що на переговорах із СОТ потрібно досягати компромісу, розбіжностей немає. Існують відмінності в підходах. Герману Грефу здається, що СОТ на поступки не піде й потрібно чинити на організацію політичний тиск, — його висловлювання в Єкатеринбурзі було розраховано не на росіян, а здебiльшого на німецьку делегацію на чолі з федеральним канцлером Шредером. Михайло Касьянов упевнений, що все буде гаразд, і його впевненість поділяє відповідальний за переговори з СОТ заступник Грефа Максим Медведков, який вже зазначив, що графік переговорів щодо вступу зірвано не буде. І тут навіть питання не в тому, чиїй інформації можна довіряти в повній мірі, і чи не є Путін і Греф не так песимістами, як дуже добре поінформованими оптимістами. Головне — чи можна в принципі домогтися особливих умов при вступі до СОТ. Наразі подібних прецедентів не спостерігалося, але хто сказав, що російському керівництву, яке користується певними симпатіями на Заході, не вдасться здійснити неможливе? І ще одне запитання — найголовніше. Якою буде стратегічна доля російської економіки, якщо вступ до СОТ відбудеться на російських умовах, тобто ціни на енергоносії ніколи — мабуть, ніколи — не буде лібералізовано? Політична відповідь на це запитання, тим часом, вже відома: Росія матиме стабільну владу за часiв високих цін на нафту та газ і перманентну кризу в період зниження цін. Принаймні все легко прогнозується…
