«Голосування проти істеблішменту»

Цьогорічні президентські вибори в Румунії, на яких перемогу здобув право центрист, мер Сібіу, етнічний німець Клаус Йоханніс, стали справжньою сенсацією. Адже після першого туру чинний прем’єр-міністр Віктор Понта мав перевагу у 10 відсотків і майже ніхто не сумнівався у його перемозі. Після  підрахунку голосів, за Йоханніса проголосувало майже 55% виборців, а Понту підтримало 45%.

Відтак 55-річному Йоханнісу не тільки вдалося скоротити розрив, але й перемогти з перевагою у 10 відсотків. І таким чином фактично покласти крах планам 42-річного Віктор Понта стати наймолодшим в історії Румунії президентом.

«Тепер, через 25 років після румунської революції, люди вийшли обстояти своє право на голос», — сказав Йоханніс перед багатотисячним натовпом, який святкував його перемогу. 

Аналітики вважають, що результати цих виборів значною мірою визначила румунська діаспора, чисельність якої становить понад 300 тис. осіб. Після першого туру виборів, що пройшов 2 листопада, у Парижі, Лондоні та інших містах румунські мігранти влаштували протести під виборчими дільницями, змушені для голосування стояти у чергах п’ять годин. Протести призвели до відставки міністра закордонних справ Румунії.

І саме через це голосування на виборах президента прийняло характер референдуму про довіру уряду. До слова, явка в другому турі склала рекордні для посткомуністичної Румунії 64%.

Попри поразку, Понта заявив, що не подасть у відставку з посади прем’єра, і заявив про намір зі своїми колегами залишитися на державних постах і продовжити виконувати обов’язки перед країною.

Ряд аналітиків не поділяють ентузіазму вулиць: перемога Понти могла б стабілізувати внутрішньополітичну обстановку в Румунії, оскільки всі важелі влади були б в руках соціал-демократів. Тріумф ліберала Йоханніса ризикує відновити політичне перетягування каната в одній з найбідніших країн ЄС.

Йоханніс незадовго до виборів очолив Ліберальну партію, що є другою силою в парламенті. До того мер Сібіу понад 10 років очолював центриську партію німецької меншини Румунії. До речі, у жовтні 2009 року кандидатуру Йоханніса пропонували на посаду прем’єр-міністра, але тодішній президент Траян Басеску. Йоханнісу завдячуть перетворення Сібіу у одне з найпопулярніших туристичних міст. До речі, у 2007 році місто було оголошено Європейською культурною столицею.

«ЙОХАННІС ВЖЕ ЗАЯВЛЯВ ПРО СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО ЗІ США І РОЛЬ РУМУНІЇ В НАТО ТА ЄС»

Оана ПОПЕСКУ, директор Центру попередження конфліктів, Бухарест:

— Я вважаю, це було не стільки голосування за Йоханніса, а скільки голосування проти істеблішменту. Скоріше це було голосування за зміни, за те, як має працювати демократія. Бо громадяни бачили, що досі вони не представлені як слід. Іншими словами це — голосування за більш демократичну модель управління.

— І як же демократія зможе працювати, якщо обраний президент є консерватор, а при владі залишаються соціал-демократи?

— Скоріше за все, можна очікувати на коабітацію між лібералом Клаусом Йоханнісом і соціал-демократичним урядом. Можливо в уряді відбудуться перестановки. Я думаю, що буде гарантовано політичний баланс між двома групами правими та лівими. Сподіваюсь, уряд буде помічати величезний тиск із боку громадськості і дуже ймовірно, що соціал-демократи зроблять необхідні зміни, щоб врахувати це.

— Деякі аналітики вважають, що тріумф ліберала Йоханніса ризикує відновити політичне перетягування каната між президентом і прем’єром в одній з найбідніших країн ЄС. Що скажете на це?

— Справді, багато років від початку президентства Басеску у нас існувала інтенсивна політична і соціальна поляризація і дуже складна коабітація президента Басеску з будь-ким, хто був не членом його партії. Я не думаю, що це буде продовжуватись. Обраний президент заявив про свої наміри співпрацювати з нинішнім урядом, прем’єр-міністром. Водночас, президент підтримує ліберальну і ліберально-демократичну партію. І не думаю, що вони збираються формувати уряд, бо у них немає більшості у парламенті. Але разом з тим, я не думаю, що Йоханніс буде продовжувати подібну поляризацію як це робив Басеску. Я вважаю, що Румунія є досить зрілою економічно і політично, щоб вести ідеологічну війну між президентом і прем’єром. Це не вплине на економіку, а разом з тим внесе баланс і змусить обидві партії співпрацювати, вести переговори. 

— А як буде формуватися зовнішня політика Йоханніса, який, за словами експертів, не має досвіду у цій сфері?

— Він уже заявив, що перший візит за кордон здійснить у Кишинів. Я гадаю, що це чітко свідчить, що Йоханніс буде продовжувати політику румунського уряду за останні роки. Для нас Республіка Молдова, весь регіон, включаючи Україну, є дуже важливими. Хоча, справді, він немає зовнішньополітичного досвіду, але я певна, що він енергійно буде запозичувати людей у свою команду з нинішнього істеблішменту, можливо міністерства закордонних справ чи кабінету президента або можливо з середовища громадянського суспільства. Але я цілком певна, що він збере сильну команду. Але в Румунії зберігається консенсус щодо стратегічного партнерства зі США, щодо євроатлантичної орієнтації. Я вважаю, що у зовнішній політиці збережеться послідовність. І Йоханніс уже заявляв про стратегічне партнерство зі США і роль Румунії в НАТО та ЄС. 

«ЙОХАННІС ЧІТКО ЗАСУДЖУЄ ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У СХІДНІЙ УКРАЇНІ, І ТВЕРДО ПІДТРИМУЄ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ»

— Які у нього погляди щодо відносин Румунії з Україною, він щось уже заявляв із цього приводу?

— Декілька днів тому він наголошував на важливості еволюції України і що це дуже важливо для регіональної стабільності. Ми всі в Румунії, не лише обраний президент, бачимо, що ситуація в Україні прямо впливає на безпеку Румунії. Але й тут ми побачимо багато послідовності у зовнішній політиці Румунії щодо України, що означає співпрацю з іншими членами ЄС і НАТО, щоб ухвалити кращі рішення, щоб ситуація в Україні стабілізувалась.

Йоханніс чітко засуджує те, що відбувається в східній Україні, і твердо підтримує санкції проти Росії. Румунська економіка непрямо зазнала значної втрати свого ВВП через санкції проти Росії, а також потерпає румунський експорт. Але попри цей негативний ефект на економіку весь політичний клас у Румунії твердо дотримується європейських санкцій, запроваджених проти Росії.