Гра на випередження

Лужков перебуває сьогодні в центрі жорсткої внутрішньополітичної боротьби в Росії. Сьогодні майже ніхто не може задовільно відповісти на питання, чи буде він переможцем у цій боротьбі — тим більше, що його опоненти вже довели, що готові діяти жорстко (початок розслідування дій фірми, що її очолює амбіційна дружина мера, перевірка податковими органами структур Володимира Гусинського, який намагається пропагувати Лужкова у своїх ЗМІ). Севастопольське побачення президента і мера для Лужкова — не просто епізод, а чергова спроба додати до свого образу «патріота-популіста», що його так побоюються на Заході й у російських ліберальних колах, трішки поміркованості: ось, бачите, український президент на мене не ображається, а ви чого? Так уже було, скажімо, під час державного візиту Кучми до Москви, коли мер власноруч проводив високого гостя по торгівельному комплексу під Манежною площею, а через кілька днів виступив із новими провокаційними заявами. Лужков — iз тих політиків, які діють, виходячи виключно з власних інтересів, не побоюючись змінювати свої орієнтири й пріоритети. Навряд чи варто допомагати йому в цьому — навіть з передвиборчих міркувань...