Грегор ГІЗІ: «Стосовно мене важко залишатися байдужим»

— Ваше ім’я викликає емоції, особливо на заході країни. Багато хто із жителів старих земель вважає вас шпигуном... Що ви можете сказати з цього приводу?

— Я думаю, що моє ім’я викликає емоції не тільки на заході, а й на сході Німеччини. Реакції на мою поведінку як політика полярні. Це або конкретне схвалення, або повне заперечення. Стосовно мене важко залишатися байдужим. А звинувачення щодо мого минулого просто брехливі. Тим діям, якими мене хочуть прибрати з політичної сцени, не місце в правовій державі.

— Як ви гадаєте, чому вашу партію так не люблять на заході й люблять на сході?

— У нових землях люди бачать наш процес оновлення й розуміють, що ми боремося за їхні права, — як у бундестагу, так і поза ним. Для людей у старих землях ми — чужі. НДР була для них закордоном. Для них ми немов із іншої країни. Крім того, у колишній Федеративній республіці існував ірраціональний антикомунізм, вплив якого ми й сьогодні відчуваємо на собі.

— Чи вважаєте ви, що ХДС убачає у вас і у вашій партії небезпеку?

— Я не знаю, чи вбачає вона в нас небезпеку, але думаю, що вона швидше вдає, що вбачає. ХДС намагається зберегти старий образ ворога — німецьким консерваторам завжди потрібен такий образ. Тому ХДС намагається перетворити нас в опудало. Однак схоже, що це вже не діє. І не тільки на сході, а й на заході.

ПДС абсолютно демократична. Вона бореться проти расизму, ненависті до іноземців. Вона старається активно брати участь в інтеграції переселенців із Росії.

— Скажіть, будь ласка, що означає для вас слово «комуніст»?

— Дуже важко сказати. Сталін називав себе комуністом і ті, кого він убивав, також називали себе комуністами. Я називаю себе демократичним соціалістом, оскільки більше не хочу мати справи ні з кадровою партією, ні з авангардом. Проте я високо ціную роботу комуністів, котрі дотримуються своїх ідеалів, послідовних борців за демократію, проти сталінізму. А такі люди завжди були, є й будуть.

— Чи підтримуєте ви контакти з компартіями в пострадянських державах?

— Ми підтримуємо контакти з Компартією Росії й іншими партіями в цій країні. Сьогодні ми не намагаємося зациклитися на контакті з однією партією. Звичайно, між нами й Компартією Росії існують відмінності. У нас різні цілі й завдання, відмінна історія. За щось вони критикують нас, за щось — ми їх. Однак інтенсивна співпраця, що йде на користь обом партіям, не припиняється.

— Подейкують, що Герхард Шрьодер, у разі необхідності, не омине можливості скористатися вашою допомогою, аби бути обраним канцлером?

— Я припускаю таку можливість. Але набагато важливішим за результат виборів є питання, як ми зможемо дійти згоди в питаннях бюджету й законодавства. Я думаю, що Шрьодер більше зацікавлений у створенні «великої коаліції».

— У чому ж корінна відмінність між вашою партією і соціал-демократами?

— СДПН — партія, яка розпрощалася з лівими поглядами, — все більше зміщується до центру. Щоб сьогодні прийти до влади, вона проводить чимдалі, то ліберальнішу політику, в той час як ми, Партія демократичного соціалізму, у центр політичних дискусій ставимо питання соціальної справедливості.

— І як же ви збираєтеся боротися, наприклад, із безробіттям?

— Ми повинні серйозно поставитися до питання про понаднормові години праці й про скорочення робочого часу. А федеральний уряд діє у зворотному напрямі. Наприклад, він збільшив пенсійний вік для жінок. Окрім того, роботодавцеві робоче місце обходиться так дорого, що йому вигідніше, щоб ці люди залишалися на вулиці. Це треба подолати. По-друге, ми пропонуємо створення громадського некомерційного сектора, орієнтованого на послуги у сфері екології, культури, спорту, роботи з молоддю й соціального забезпечення. На 70 відсотків він повинен самофінансуватися, а на 30 відсотків — бути на дотації. Торік безробіття коштувало бюджетові 166 мільярдів марок. Чи не краще вкласти ці гроші в громадський сектор, забезпечити роботою мільйони людей і створити мережу послуг? Я думаю, гра варта свічок.

— На що ви розраховуєте на виборах 27 вересня?

— По-перше, ми сподіваємося, що нинішня коаліція відійде, уряд зміниться, а також відбудуться політичні зміни за участю ПДС. Ми також сподіваємося з’явитися в парламенті в новій якості, тобто не як депутатська група, а як фракція. Якщо це станеться, то для мене це буде успіхом. На сході ми розраховуємо набрати від 20 відсотків, а на заході 1,8 — 2 відсотки.

№182 24.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»