Грузія підтверджує орієнтацію на Захід

Між тим, перемога Едуарда Шеварднадзе не стала великим сюрпризом ні для кого. Його ім’я було досить відоме за кордоном ще у кінці вісімдесятих років — у період «перебудовчої» політики Михайла Горбачова він очолював Міністерство закордонних справ Радянського Союзу. Незважаючи на те, що його нинішня внутрішня політика зазнає критики фактично по всіх пунктах — високий рівень безробіття, економічний спад, — зовнішня досить вирізняється з-поміж країн колишнього соцтабору. Вирізняється саме своєю нетенденційністю і визначеністю... Прозахідний курс Шеварднадзе по-справжньому лякає Росію — заяви Едуарда Амвросієвича про бажання вступити до НАТО різали ножем по кремлівському серцю не раз. Та все ж населення підтримує Шеварднадзе, що й було підтверджено спочатку торішніми парламентськими виборами (коли перемогла «партія влади» — «Союз громадян», яку очолює сам президент), а зараз і президентськими. Водночас такий «соціологічний» розклад ще не доводить відсутності ворогів у нового «старого» президента. Неодноразові замахи на його життя зайвий тому доказ.

Не дасть, очевидно, відчути сповна смак нової перемоги Шеварднадзе і опозиція (Джумбер Патіашвілі, конкурент у боротьбі за президентську посаду зокрема). Одразу ж після оприлюднення перших результатів опозиціонери закинули представникам виконавчої гілки влади незаконне втручання у виборчий процес, повідомляє АП. Одного із спостерігачів ОБСЄ Ганса Гутбода представники виборчої дільниці в містечку Мартвілі вигнали, заявивши, що той «намагався вивчати документи на дільниці, і використовував електричний ліхтарик, аби заглянути всередину урни для бюлетенів у той час, як спостерігачам дозволяється тільки спостерігати».

Разом з тим представники штабів Шеварднадзе сумніваються в тому, що вибори будуть визнані недійсними. Все-таки здобутi вісімдесят відсотків — далеко не шістнадцять...

ДОВІДКА «Дня»

Едуард ШЕВАРДНАДЗЕ народився 25 січня 1928 року в с.Маматі Ланчхутського району. Закінчив Кутаїський державний педінститут ім.А.Цулукідзе по спеціальності — історія. Займав чільні посади в партійних органах. У 1968—1972 рр. — міністр внутрішніх справ Грузинської РСР. Із 1972 по 1985 рр. — перший секретар ЦК Компартії Грузії. У 1985—1991 рр. міністр іноземних справ СРСР. Із листопада 1992 р. — президент Республіки Грузія.