ГУУАМ: народження з надію на розростання
Саміт ГУУАМ, що планувався ще навесні, сьогодні нарешті відкриється в Ялті. Підтверджено, принаймні, що в його роботі візьме участь президент Азербайджану Гейдар Алієв — саме з посиланням на його надзвичайно завантажений графік візитів зустріч тричі відкладалася. Загадок і припущень щодо можливостей і неможливостей в ГУУАМ було й буде ще багато. Зараз зрозуміло одне: п’ять пострадянських країн дійсно не проти співпрацювати з тим, щоб хоча б реалізувати те, що не вдається реалізувати в рамках більш розпливчастого СНД, і, якщо це потрібно, то піти заради цього на створення нової повноправної міжнародної організації.
Офіційно мета саміту — саме створення організації в складі Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану та Молдови. Організація, як підкреслюється в столицях усіх цих держав, спрямована передусім на поглиблення економічної співпраці та створення Євразійського транспортного коридору. У свою чергу транспортний коридор, на який «нанизується» майбутня економічна співпраця, має виразний запах нафти, яка видобуватиметься на каспійських родовищах і яку бажано транспортувати до споживачів у Польщі й далі на Захід. Щодо каспійської нафти — останнім часом про неї говориться вже не так часто, як колись — можливо, тому, що вже нікого не потрібно переконувати в необхідності пошуків нових транзитних шляхів. Щоправда, експерти далеко не переконані в тому, що навіть в тому разі, якщо Україна до кінця року зможе наявно продемонструвати свій внесок у вигляді трубопроводу Одеса—Броди—Гданськ та терміналу під Одесою (президент Кучма в Дніпропетровську обіцяв, що будівництво обох об’єктів буде завершено саме до кінця року), то й міжнародний капітал цим зацікавиться і необхідні обсяги нафти будуть продаватися. До речі, польські експерти вже не раз наголошували на непрофесійності українського підходу до створення цього шляху.
У Ялті планується підписання Хартії ГУУАМ — тобто, власне документa про створення та основні цілі нової організації, конвенції ГУУАМ та угоди про вільну торгівлю. Наскільки відомо, триває обговорення можливості запровадження митного союзу. Власне, ідея ГУУАМ народилася вже після зондажу ідеї створення митного союзу між Україною, Молдовою та Румунією. Ідея ні до чого поки що не призвела, проте експерти різних країн переконують, що вона не вмерла.
Момент, який нарешті обрано для оформлення ГУУАМ, можна б вважати певним відставанням — адже напередодні під час саміту СНД в Мінську народилася в якості організації Євразійська економічна спільнота, яку в Москві ладні вважати адекватною відповіддю на процеси, що йдуть на теренах СНД, в тому числі — й на створення ГУУАМ. А в Ташкенті — як на чергову «інтеграційну» ініціативу, яка нікому нічого особливого не принесе. Проте «євразійські» спрямування підкріплено Договором про колективну безпеку — тоді як ГУУАМ військової співпраці не передбачає. Принаймні, сьогодні.
Не є жодним секретом те, що ідея ГУУАМ народжувалася в контексті намагання Росії поставити всі процеси на пострадянській території під свій контроль. Тим більше, що у Грузії, Азербайджану та Молдови зберігаються свої застарілі рахунки до Москви. Азійський елемент нової організації — Узбекистан — не має ні серйозних протиріч iз Росією, ні великого інтересу до каспійської нафти, і зацікавлений, очевидно, саме у вільній торгівлі за допомогою транспортного коридору, який зараз існує більше на словах. У Баку ставляться до ГУУАМ як до регіональної організації економічного характеру, як сказав Інтерфаксу завідуючий міжнародним відділом адміністрації президента Новруз Мамедов.
Останнім часом найбільші сумніви в самому подальшому існуванні ГУУАМ були пов’язані з обранням молдовським президентом комуніста Володимира Вороніна. Він, у свою чергу, будучи з візитом у Києві, заявив, що підтримуватиме участь своєї країни в організації, якщо це не суперечитиме цілям СНД. Але, додав пізніше, що хотів би запросити до участі в ГУУАМ і Росію — в якості спостерігача. І це вже додало нових акцентів.
Потім про бажання бачити в якості спостерігачів не лише Росію, але й Вірменію заявляли в оточенні грузинського президента Едуарда Шеварднадзе. Нарешті, сам Шеварднадзе в інтерв’ю національному радіо, як повідомив Інтерфакс, не став виключати, що найближчим часом до ГУУАМ зможуть приєднатися Болгарія та Румунія. Це бажання свого часу вже висловлювали в Києві. Проте очевидно, що обидві країни зараз навіть за найбільшого бажання можуть бути не більше, ніж спостерігачами — оскільки є кандидатами на вступ до ЄС, і, відповідно, мусять дотримуватися певних правил, які не заохочують, між іншим, вільної торгівлі.
Президентам у Ялті буде про що поговорити. Тим більше, що майбутнє ГУУАМ все ще великою мірою туманне. Проте воно, як і створення Євразійської спільноти, зафіксувало просту річ: СНД де-факто більше не існує. І тому коли говориться про економічні інтереси, але не про політичні, складається враження, що це не є правдою. Інша справа — сьогоднішня Україна ще не здатна бути центром сильного об’єднання. І тому доведеться шукати компроміси, які можуть нівелювати навіть найкращу ідею.
