Iгор ХАРЧЕНКО: Рік Польщі без загроз і викликів

— Які можливості відкриває Рік Польщі в Україні?

— Рік Польщі — це передовсім можливості. Найперша можливість: український громадянин зможе більше дізнатися про те, як живе сусід, котрий трохи успішніше просувається шляхом реформ. Я не переконаний, що уявлення українців про Польщу адекватно відображає реальність, яка існує в цій державі. Сьогодні Польща — не та, яка була п’ять років тому, не кажучи вже про десять років. По-друге, дуже символічно, що саме цього року, коли відбудеться вступ Польщі до ЄС, Варшава влаштує «демонстрацію» себе й покаже, якою вона є. Нам треба знати свого сусіда краще, знати, чому він трошки успішніший. По-третє, важливо відчути, що цей сусід не відвертається від нас, а навпаки, хоче бути з нами разом. Саме тому гасло Року Польщі — «У Європі разом». Мені здається, що Рік Польщі в Україні не повинен асоціюватися з термінами «загрози» чи «виклики», а навпаки, він мусить бути приречений на успіх. Я переконаний, що він вдасться — й Польща стане набагато ближчою.

— «Польща та Україна — в Європі разом». Чи цілком таке гасло відповідає дійсності? Які конкретні сподівання пов’язує з цим девізом Київ?

— Я би не сказав, що Польща вже в Європі, а Україна — ще ні, лише через вступ поляків до ЄС. Польща та Україна — дві великі європейські держави, якщо брати суто географічний вимір. Конкретні сподівання гасла вимірюються розвіюванням стереотипів, які досі існують. Головний стереотип — кордони в Європі. Змін цих кордонів протягом європейської історії не перерахувати. Дуже важливо, щоб новий східний кордон ЄС не став перешкодою для наших контактів, а його зміцнення відбувалося лише для того, щоб відсіювалося все погане й проходило все добре. Щоб він був кордоном для людей. Власне, наш варіант візового облаштування, коли поляки в’їжджають до України без віз, а українці отримують візи безкоштовно, — якраз той вихід, який Варшава й Київ змогли знайти в ситуації, коли дуже жорстку позицію займає третя сторона — ЄС.

— В Україні вважають збитковим у економічному плані розширення ЄС. Чи готові українські та польські бізнесмени подолати цей негативний, нехай навіть короткостроковий, період?

— Із погляду економічного співробітництва це питання є ключовим на порядку денному українсько-польських відносин. Відбувається співпраця між урядами, існує для цього спеціальна комісія. Уже відбулося кілька її засідань. Завдання цієї комісії — мінімізувати можливі негативні економічні наслідки від вступу Польщі до ЄС на двосторонню економічну співпрацю. Тенденції цієї співпраці дуже непогані. Існують різноманітні підрахунки збитків. Моє спілкування з польськими колегами як в уряді, так і в колах економічної еліти свідчить про те, що Польща, враховуючи можливість якихось короткотермінових проблем з певних позицій, переконана: в стратегічному плані від нового сусідства мусять виграти й Київ, і Варшава. Хотілося б сподіватися, що так воно й буде. Не вдаватимуся в деталі, тому що є низка напрямків, за якими працюють відповідні експерти для того, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки. Але, на жаль, це не залежить тільки від доброї волі України та Польщі. Варшава, входячи до ЄС, мусить приймати на себе брюссельські зобов’язання, які стосуються всіх галузей — зокрема, економічної. Але ми відчуваємо дійсно партнерський, дуже діловий і орієнтований на відкритість підхід польських партнерів до вирішення цього питання.

— Польща підтримує підвищення рівня співпраці між Україною та НАТО. Наскільки позиція Варшави може бути вирішальною в цьому питанні?

— У НАТО — 19 членів. Голос одного — це добре. Голос двох — це краще. Голос 19-ти — вирішальний. Ми завжди говорили й говоритимемо про те, що ми відчуваємо дуже чітку й однозначну позицію нашого партнера Польщі щодо співпраці України з НАТО. Із погляду регіонального, історичного, політичного досвіду Польща, мабуть, є найкращим експертом стосовно справ в Україні. Ми цінуємо підтримку української позиції Польщею в рамках співпраці з НАТО і сподіваємося на те, що нам і надалі вдаватиметься плідно співпрацювати.