Імперія не личить іміджу новітньої Великої Британії

Слово «імперія» в більшості випадків замінить слово «співдружність». Щоправда критики зауважують, що замість наголошування на Британській Співдружності, до якої входять переважно колишні колонії, варто вживати просто Сполучене Королівство. Намагання лейбористів на чолі з Блером адаптували країну до сучасних уявлень про те, чим варто пишатися, а що, радше, треба забути, показові. Лейбористи виграли вибори головно не тому, що пропонували кращі способи господарювання в країні (справи йшли непогано й за консерваторів), а тому, що обіцяли зміни й рух вперед.

Проте, коли йдеться про минуле країни, погляди мешканців Сполученого Королівства виявляються досить суперечливими. З одного боку, результати нещодавнього дослідження показали, що 70 відсотків опитаних пишаються тим, що Велика Британія колись володіла великою імперією, а 60 відсотків навіть шкодують із приводу її розвалу. Але, з другого боку, 53 відсотки категорично відкидають твердження, що британцям важко подолати проблему втрати імперії. А рівно половина вважає, що Європа для їхньої країни важливіша, ніж постімперська Британська Співдружність.

Така суперечливість заганяє сучасних британців, і зокрема політиків-лейбористів, у скрутне становище. Теперішні урядовці зовсім не вважають себе спадкоємцями імперії, проте їм постійно доводиться вислуховувати про це нагадування, зокрема з боку колишніх колоній. А багато пересічних громадян, як виявляється, вирішили відкинути докори сумління і зосередитися на думці, що їхні предки таки були чогось варті, коли змогли підкорити стільки земель. У пік свого розквіту — близько 1914-го року — Британська імперія володіла однією п’ятою частиною суходолу й підданими королеви була чверть усіх мешканців планети!

Прем’єр-міністр Блер, здається, обрав тактику обмеженого, але не надто критичного згадування імперського минулого Великої Британії. У промові на одній з конференцій лейбористської партії він одночасно назвав досягненням і розбудову величезної імперії і мирне її зникнення. Якщо повертатися до пересічних британців, то найвишуканішим виявом патріотизму для більшості є спорт. Футбольні вболівальники на стадіонах під час міжнародних матчів виспівують «Прав, Британіє» та «Боже, бережи королеву». Але більшість із тих вболівальників, знову ж таки згідно з результатами опитувань, навряд чи могли б назвати й півдесятка країн, які колись були у складі могутньої Британської імперії.

Лондон