Iнгуські технології
Після обрання президентом Росії Володимира Путіна в Кремлі вирішили, що достатньо вже терпіли на посаді губернатора Курської області генерала Олександра Руцького, відомого своєю участю у подіях осені 1993 року. Генерала усунули з дистанції за день до виборів, однак кандидату Кремля перемогти не вдалося: область віддали комуністам. Президента Якутії Михайла Ніколаєва «мочило» вже путінське оточення, зацікавлене у контролі над російськими діамантами. Ніколаєва вдалося усунути від участі у виборах в результаті однієї з найбільш скандальних і суперечливих юридичних процедур. Однак і протеже Путіна, заступник генерального прокурора Росії Володимир Колмогоров був змушений залишити Якутію. Переможцем стала людина Ніколаєва — і «сім’ї» першого російського президента В’ячеслав Штиров...
Тепер щось подібне відбувається в Інгушетії. Руслана Аушева, що вважався беззаперечним лідером республіки, змусили піти у відставку за незрозумілих досі обставин, щоб замінити людиною Путіна — генералом ФСБ Муратом Зязіковим... Аушев дарма попереджував, що інгуші не проголосують за феесбешника, бо ще пам’ятають сумні роки своєї депортації... Щоб полегшити Зязікову завдання, від виборів усунули головного претендента на посаду президента — Хамзата Гуцерієва, брата президента компанії «Славнефть» Михайла Гуцерієва, людини, близької до керівника президентської адміністрації Олександра Волошина і — правильно — «сім’ї» першого президента Росії...
До другого туру Зязіков пройшов із 19 відсотками голосів. Майже 32 — у депутата Державної думи Аліхана Амірханова. Хто це такий? А яке це має значення? Просто дублер Хамзата Гуцерієва. На усяк випадок. У Михайла Ніколаєва теж було чимало дублерів на президентських виборах, просто виграв один з них, найвідоміший...
Оточення Володимира Путіна досі не може второпати, що вибори сьогодні виграє не особистість, а команда. І програє вибори за виборами в російських регіонах, без будь-яких сподівань на реальний контроль над країною. Однак, якщо в Курську мова йшла про амбіції, а в Якутську — про гроші, помилки в Назрані можуть закінчитися великою стріляниною. Адже це Північний Кавказ, поруч — Чечня. Руслану Аушеву якимсь чудом вдалося балансувати між чеченськими польовими командирами і російськими військовими і не допустити війни у республіці. Не знаю, чи вдасться бути таким гнучким новому інгушському президенту. Однак впевнений, що від генерала Зязікова в оточенні російського президента очікували зовсім не гнучкості...
