Ірландія проголосувала за мир
У Північній Ірландії вже розпочалася передвиборна кампанія, впродовж якої партії визначатимуть своїх кандидатів до нових органів самоврядування провінції. Після того, як на референдумі в суботу 71,1 відсотка мешканців Ольстера проголосували за схвалення мирної угоди, сподіваються, що відтепер відбуватиметься щораз більше саме політичних баталій, а не вуличних сутичок та вибухів бомб. Голосів «проти» назбиралося 28,9 відсотка.
Понад 70 відсотків схвальних голосів — це саме те, про що мріяли прихильники мирного плану, але радикальні юніоністи-протестанти намагалися загасити ейфорію, стверджуючи, що згадана більшість утворилася завдяки масовій підтримці лише католиків-республіканців, які прагнуть возз’єднання з Ірландською Республікою. Представник затятих юніоністів, протестантський священик Ієн Пейслі, досі наполягає на тому, що «...більшість прихильників збереження цілісності Сполученого Королівства голосувала на референдумі «проти»!
Але переконливої сили мирній угоді додають ще й схвальні голоси 94,4 відсотки тих, хто голосував того самого дня на референдумі в Ірландській Республіці. Це було перше загальноірландське голосування від 1918-го року. Лише понад 5 відсотків громадян республіки голосували «проти» угоди, яка серед іншого передбачає, що Дублін повинен вилучити з Конституції країни претензії щодо території Північної Ірландії. Ірландський прем’єр-міністр Берті Агерн вважає, що тепер така конституційна вимога зайва, оскільки Тоні Блер уже не перший британський прем’єр, який присягається, що в тому разі, коли більшість мешканців Ольстера висловлять бажання возз’єднатися з Ірландською Республікою, Лондон не заперечуватиме. Поважність намірів британського уряду підтверджено тим, що ще за часів правління консерваторів уряд Джона Мейджора офіційно оголосив, що його країна не має стратегічного зацікавлення в утриманні Північної Ірландії будь-якою ціною. Ще тоді юніоністи називали таку позицію зрадницькою.
Попри ейфорію, політичне становище в провінції не стало простішим. Досі керівник чільної юніоністської партії Девід Трімбл відмовляється привселюдно розмовляти з Джеррі Адамсом — керівником республіканської партії Шін Фейн, хоч обидві партії брали участь у виробленні мирної угоди та агітували своїх прихильників підтримати її на референдумі. Окрім виборів нових органів влади в Ольстері, які матимуть певні повноваження по обидва боки ірландського кордону, наступними болісними кроками буде організація складення зброї воєнізованими угрупованнями і вирішення проблеми щорічних маршів протестантів через католицькі райони.
Наступний такий марш має відбутися 12 липня, і влаштовує його радикальний Орден Оранжистів, який закликав своїх членів голосувати «проти» мирної угоди.
Лондон
Випуск газети №:
№96, (1998)Рубрика
День Планети
