Iзраїльський уряд набирає форму
Намагання новообраного ізраїльського прем’єр-міністра Аріеля Шарона створити уряд національної єдності стають дедалі продуктивнішими. Позавчора увечері Ехуд Барак, виконувач обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, повідомив, що приймає — за певних умов — пропозицію лідера «Лікуду» обійняти в урядовій команді Аріеля Шарона посаду міністра оборони. Переговори колишнього та обраного прем’єрів тривали упродовж трьох годин.
Досі згода Барака на цю пропозицію уявлялася досить примарною, чому була свідченням і його заява після поразки на виборах піти з політики. Можливо, він покине своє місце в Кнесеті та передасть лідерство в Партії праці. Проте відбудеться це не так швидко, як того хотілося б Шарону, який проводить переговори ще з одним iз представників ізраїльських «трудовиків», колишнім прем’єр-міністром, нобелівським лауреатом Шимоном Пересом. Йому може дістатися посада або міністра фінансів, або закордонних справ.
Щоправда, лишається досі загадковим питання майбутньої лінії утворюваного уряду. Саме через розпливчастість шаронівської ідеології до цих пір не дав згоди на свою участь в коаліційному уряді пан Перес. Якщо Шарон дотримуватиметься при виконанні своїх прем’єрських повноважень тих різких заяв, які проголошував перед виборами, то, зрозуміло, що ані Барак, ані Перес не стануть жертвувати своєю репутацією. Власне, згода Барака очолити міністерство оборони Ізраїлю є тільки попередньою, як і підписана домовленість із Шароном. Остаточний варіант буде залежати від того, з якими результатами завершиться вироблення основних напрямків майбутньої політики уряду і від коаліційних домовленостей. А це зробити не так і легко, позаяк позиції Шарона і Барака в окремих питаннях не мають фактично жодної точки дотику. Перший бачить просування у мирному процесі на Близькому Сході через певні територіальні поступки, другий заявляв, що на жодні поступки палестинцям, особливо в Єрусалимі, не піде.
Надзвичайний та Повноважний Посол Ізраїлю в Україні Анна Азарі повідомила кореспонденту «Дня» , що шанси у формуванні уряду національної єдності Шарон має значні. Успішно, на її думку, проходить і переговорний процес нового прем’єра з Партією праці. Щодо жорсткості Шарона, пані Азарі відзначила, що новообраний глава ізраїльського уряду, навпаки, виступає за продовження мирного процесу, проте не в умовах насильства. Пані Посол нагадала про недавню загибель дев’ятьох ізраїльтян, на яких наїхав автобус з водієм-палестинцем. Якщо така ситуація триватиме і надалі, складніше буде проводити і переговори. Щодо участі в цьому процесі Сполучених Штатів пані Азарі послалася на слова президента Джорджа Буша, який зазначив, що Вашингтон буде менше вникати в близькосхідний переговорний процес, ніж його попередник, Білл Клінтон. Зусилля останнього в цьому плані так і лишилися нереалізованими. Головна проблема, вважає Посол, полягає в тому, що лишається незрозумілою тактика арабів, «ми не впевнені, чого вони хочуть насправді». Під час торішніх перегорів палестинці не хотіли підписувати мирних домовленостей, в той же час після перемоги Шарона вони «ведуть себе так, ніби у них на руках є якісь підписані документи». Відбувається все це на тлі постійних терактів, організованих ісламістськими угрупованнями. Щодо ролі України у вирішення близькосхідного конфлікту пані Азарі зазначила, що наразі «дуже складно давати будь-які поради» для завершення протистояння в регіоні. Тому сумнівно, що ця роль буде вирішальною. Разом із тим Київ уже надав певну підтримку, відправивши до Південного Лівану для розмінування територій саперний батальйон. Проте, підкреслила Посол, досить незрозумілою є логіка дій України в Раді Безпеки ООН. З одного боку Київ підтримує з Ізраїлем дружні відносини, з іншого — голосує за резолюцію, в якій засуджується Ізраїль за надмірне використання сили щодо палестинців. Відбувається, за словами пані Азарі, «ніби дисонанс». Посол повідомила, що невдовзі з українськими представниками мають відбутися професійні переговори, на яких і спробують «привести голосування України в РБ ООН відповідно до дружньої політики між нашими країнами».
ООН знову виступила iз засудженням блокади ізраїльськими військами палестинських районів. На думку Анни Азарі, «ООН останнім часом дещо деградує, приймаючи свої рішення в односторонньому порядку». «Я не бажаю жодній країні, які голосували за засудження Ізраїлю, аби на їхніх територіях, щодо їхніх людей було застосовано таку ж агресію, до якої вдаються палестинські сили», — підкреслила пані Посол.
