Камені спотикання між Україною та ЄС

Учора в Києві розпочався ювілейний 20-й раунд переговорів про Угоду про асоціацію, який може стати останнім у переговорному процесі, що продовжується з весни 2007 року. І цей день може бути визначальним для майбутнього шляху нашої країни. Тобто чи справді нинішнє українське керівництво продовжить закріплений у документах курс на інтеграцію в ЄС, чи розвернеться в сторону Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Минулого тижня Київ і Брюссель узгодили найбільш складну частину угоди — розділ про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA) між Україною і ЄС. Однак для повного завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію, невід’ємною частиною якої є DCFTA, залишилося розв’язати декілька політичних питань.

І наразі головним каменем спотикання між Україною та ЄС, як повідомив «Дню» на умовах анонімності європейський дипломат, є наполягання Києва долучити до преамбули Угоди про асоціацію «перспективу входження України в ЄС». Як відомо, минулого тижня Президент Віктор Янукович вимагав долучити до документа саме таке зауваження, заявивши, що інакше укладання договору буде перенесено.

Поки що такої установки дотримується керівник української переговорної групи, заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін, який заявив виданню «Коммерсантъ-Украина»: «Для мене неважливо, як саме буде зафіксовано перспективу — посиланням на 49-ту статтю чи на 2-гу статтю, або якось інакше. Головне, щоб була вказівка на кінцевий результат у вигляді членства... Без членства цей договір порожній».

У Брюсселі сподіваються, що під час останнього раунду переговорів Клімкін не буде наполягати на долученні перспективи членства, бо цього ніхто не може наразі дати Україні, сказав європейський дипломат. За його словами, зняття цього питання залежить тільки від українського керівництва. Він не виключив можливість позапланового візиту Януковича до Брюсселя, щоб це питання було знято українською стороною.

Поки що сторони остаточно не розв’язали питання терміну дії Угоди про асоціацію. Брюссель вважає, що ця угода має бути безстроковою. А Київ хоче обмежити термін її дії десятьма роками. Водночас Україна та ЄС згодні передбачити механізм розриву договору з ініціативи однієї зі сторін.

Окрім того, зазначив європейський дипломат, Україна хоче отримати чітку перспективу скасування візового режиму з ЄС. На його думку, буде досягнуто домовленості вписати в Угоду про асоціацію формулу, зафіксовану в декларації Варшавського саміту Східного партнерства — візовий режим буде скасовано в належний час. Іншими словами, коли українська сторона виконає всі умови.

Як повідомляли, минулого тижня перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв, який відповідає за відносини Києва з Брюсселем, доручив прискорити виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. І це можна лише вітати. Однак бажано, щоб заяви наших керівників втілювали в життя.

Хотілося, щоб пропозиції цього урядовця щодо створення спеціального уповноваженого органу з питань антикорупційної політики також не залишилися на папері. Бо це також є одним із питань, які стримують інтеграцію нашої країни в ЄС.

У Брюсселі вважають, що Україні буде легко вирішити на законодавчому рівні ще одне питання — приєднання до Міжнародного кримінального суду (ICC).

Якщо підсумувати, перед Києвом ставлять цілком досяжні цілі, які на ділі наближають нашу країну до європейських норм і стандартів. І для їхнього виконання потрібна лише воля українського керівництва.

Залишається сподіватися, що Київ прийме умови Брюсселя, парафує угоду на грудневому саміті ЄС — Україна, щоб скористатися можливостями, які пропонує нова Угода про асоціацію разом з поглибленою і всеохоплюючою зоною вільної торгівлі.

Для забезпечення виконання Угоди про асоціацію після підписання договору буде створено низку двосторонніх органів. На політичному рівні процесом буде управляти Рада асоціації, до складу якої ввійде частина членів українського уряду, а також представники структур ЄС і європейських країн. До завдання ради належить і «періодичний перегляд» норм угоди. Готувати рішення буде Комітет асоціації, до якого ввійдуть профільні чиновники українських міністерств.