Кандидат №1

Передвиборні перегони в Росії, схоже, стартували. Щоправда, перегонами цей «забіг» навряд чи можна назвати, оскільки бере в ній участь поки що єдиний учасник, а тому і єдиний претендент на перемогу — нинішній президент Володимир Путін. За політичними мірками, до виборів у Росії залишилося не так і багато — вони відбудуться навесні 2004 року. Мабуть, тому майже всі останні виступи Володимира Путіна нагадують загравання з електоратом.
Учора глава російської держави провів традиційну нараду з керівництвом уряду. Питання на ньому порушували не зовсім традиційні. За оцінками спостерігачів, чергова «поява перед народом» Володимира Путіна саме пов’язана з початком виборчої кампанії (поки що неофіційним). Президент особливу увагу звернув на реалізацію його щорічного послання, озвученого у травні цього року перед Федеральними зборами. Минулої п’ятниці на зустрічі у Кремлі з губернаторами, відомими політиками, російською бізнес-елітою президент знову наголосив на трьох завданнях, що стоять перед сучасною Росією. А саме, як і в щорічному посланні, Володимир Путін говорив про подвоєння валового продукту, подолання бідності та модернізацію армії. Найцікавіше, що виконання багатьох із президентських завдань випадає не на нинішній і навіть не на наступні чотири роки. Здебільшого йдеться про 2010 рік, коли за плідність путінських реформ відповідатиме інша людина.
Насичена цікавими нюансами учорашня зустріч російського президента з міністрами привернула увагу ще однією заявою. Володимир Путін говорив про важливість розвитку політичного та економічного діалогу з Києвом. «Україна для нас — найважливіший економічний та політичний партнер», — наголосив він. Цього тижня глава уряду Михайло Касьянов вирушає до України, де заплановано засідання міжурядової комісії. Імовірно, було б великим перебільшенням відводити Україні найважливіше місце в передвиборній боротьбі Володимира Путіна. Ще більшим перебільшенням може бути інтерпретація останньої заяви лідера Росії «в пакеті» з оцінками про початок передвиборної боротьби. Виборців Володимира Путіна, цілком очевидно, більше цікавлять проблеми внутрішнього характеру — покращання рівня життя, припинення війни у Чечні... Однак і бажаний Кремлем розвиток відносин з Україною для Володимира Путіна міг би виявитися не зайвим козирем на доказ ефективності чинної влади.
Нині, однак, у Росії помітні тенденції поширення настроїв іншого роду. Населення дедалі більше розчаровується тривалими реформами. Лише вміння Володимира Путіна переконати електорат якщо не справою, то словом, схоже, й утримує рейтинг лідера на висоті. Бізнесмени Росії, тим часом, дедалі більше дивляться у бік політичної верхівки з побоюванням. На думку представників російського бізнесу, із забезпеченням гарантій великим комерсантам справи йдуть геть погано, ілюстрацією чого є арешт голови МЕНАТЕПу та обшуки в ЮКОСі та «Сибнефти» минулого тижня. Минулої п’ятниці глава Російського союзу промисловців і підприємців Аркадій Вольський виступив представником інтересів великого російського бізнесу, передавши президенту листа, в якому олігархи скаржилися на дії правоохоронних органів. Чи почує їх президент? І чому він досі ніяк не відреагував на те, що відбувається навколо МЕНАТЕПу і ЮКОСу? Путін з якихось причин вирішив дистанціюватися від цієї ситуації, котра може змусити багатьох представників іноземного бізнесу поглянути на сучасну Росію іншими очима.
Поки ж Володимир Путін стверджує, що не прийняв остаточного рішення про переобрання на другий термін. Однак у Росії мало хто сумнівається, що таке рішення буде прийнято і що реальної конкуренції чинному президенту скласти не зможе ніхто.