Касьянов рятує російський гаманець

Захід вкотре проникся проблемами Росії. Минулого тижня Москву порадував Міжнародний валютний фонд — позикою на $4,5 млрд. Подібних жестів росіяни не бачили від МВФ уже майже рік — з часу серпневого дефолту. Приємним для Росії було й рішення Паризького клубу кредиторів. Замість $8 млрд. в наступні півтора року Москва виплатить лише $600 млн. боргів. Складніше домовитись із Лондонським клубом кредиторів, до якого, як відомо, входять приватні банки, і де головує німецький «Дойче Банк». Про повне списання ще радянських боргів не йдеться — Німеччина, авторитет номер один у Лондонському клубі й найбільший російський кредитор з часів СРСР, заявляла: Москва на це розраховувати не може. Водночас, за повідомленням газети «Франкфуртер Нойе Прессе», голова «Дойче Банку» Рольф Бройер зауважив, що банки йдуть на переговори з Росією без жодних попередніх умов. Окрім того, речник цього ж банку говорив, що полегшення боргових зобов'язань просто необхідно такій країні, як Росія.

Ясно, що фінансові щедроти Заходу викликано не стільки симпатіями до Росії й росіян. МВФ прямо заявив, що кредит дається, аби Росія протрималася на плаву до виборів — парламентських у грудні цього року й президентських у червні наступного. Паризький клуб теж не міг не замислитися про вибори — й вирішив повернутись до переговорів щодо російських боргів восени 2000 року, коли Росія вже обере президента, який у свою чергу сформує кабінет. Знаючи менталітет багатьох лідерів й стан економіки певних пострадянських держав, ніхто не сумнівається, що й тоді Москва — при будь-якому президенті й будь-якому уряді — проситиме простити хоча б частину боргу. Касьянов, передає Інтерфакс, теж не виключає, що на осінній зустрічі з паризькими кредиторами йтиметься про «виключні заходи» — тобто, й про списання боргів. Фінансові переговори Москви із сильними світу цього будуть успішними, якщо до російського Олімпу влади прийдуть лідери, чия політика симпатична Заходу.