Кавказ на межі гуманітарної катастрофи
Водночас про готовність Росії справитися з гуманітарною катастрофою говорити не доводиться. Забезпечити новоприбулих біженців харчами, одягом, питною водою — це далеко не всі проблеми, з якими зіткнулася Москва. Нині в Інгушетії першочерговим є завдання облаштувати табори для «вигнанців». Очікується, що на першочергові потреби «тих, хто покинув Чечню», буде необхідно близько 28 мільйонів рублів на місяць. Аби хоч якось втримати ситуацію, центр направив перші партії допомоги. ФМС, скажімо, відправило до Інгушетії три тисячі ліжок, 100 наметів, 15 тонн рису, 10 тонн згущеного молока, 30 тонн макаронних виробів, 10 тонн цукру. Не треба бути великим математиком, щоб порахувати: цієї допомоги біженцям вистачить хіба що на день. «Независимая газета» прогнозує, що загальна кількість чеченців- утікачів може сягнути 200 тисяч, якщо повітряні удари по «стратегічних» об'єктах Чечні не припинити найближчими днями. А припиняти операцію Москва явно не збирається, принаймні поки що. Міністр оборони РФ Ігор Сергєєв нещодавно заявив, що удари по бойовиках вестимуться, «доки не буде знищений останній бандит», повідомляє Інтерфакс. Головнокомандувач ВПС Росії генерал- полковник Анатолій Корнуков дав трохи конкретнішу, однак далеко не втішну відповідь, що авіації доведеться «працювати» ще щонайменше місяць, «а то й більше». Адже «щодня виявляються все нові потенційні мішені — скупчення бойовиків, склади боєприпасів і зброї». За останніми даними, на сьогодні ракетно-бомбовими ударами знищено 2 тисячі сепаратистів, близько 300 опорних пунктів і укріплень, тридцять складів із боєприпасами. Не говорять на офіційному рівні лише про кількість жертв серед мирного населення. Немає таких, і все, намагаються довести військові, переконує громадськість у цьому й Кремль. Дещо іншою інформацією володіє телекомпанія Бі-бі- сі, яка повідомила, що в результаті ракетно-бомбових ударів загинуло не менше ніж 400 осіб, котрі не мали жодного стосунку до будь-яких збройних формувань. Близько двох тисяч осіб одержали поранення.
Росія має повне право спростовувати цю цифру, оскільки офіційною вона не може бути аж ніяк. Хоч би тому, що самій Москві такі підрахунки ні до чого. Незрозуміло також, яким чином російські військові відрізняють чеченського бойовика від мирного жителя. Головнокомандувач російських ВПС розв'язав цю загадку неймовірно просто: на атакованих об'єктах не повинно бути мирних жителів, а якщо вони там опинилися — отже, мають якийсь стосунок до терористів. Словом, хто не заховався, Москва не винна... «Ховатися» біженці вирішили на сусідній із Чечнею російській території. Росії ж сховатися від гуманітарної катастрофи на Кавказі навряд чи вдасться.