Хассана II поважали всі – від Каддафі до Клінтона...

Смерть монарха, який помер від інфаркту минулої п'ятниці, стала для всіх несподіванкою, адже ще 14 липня Хассан II, перебуваючи в доброму здоров'ї, відвідав Париж, де взяв участь у святкуванні Дня взяття Бастилії.

Хассан II Мулай Хассан Алауї з династії Алауїтів (Філолідів) народився в Рабаті 9 липня 1929 року. Разом зі своїм батьком Моххамедом V очолював національно-визвольний рух за вихід Марокко з-під протекторату Франції, за що й був висланий iз країни. Повернувся на батьківщину після визнання Францією незалежності Марокко 1956 року. Після смерті Моххамеда V 1961 року зійшов на престол, ставши не тільки політичним, а й духовним лідером.

Хассан II являв собою досить нетиповий для мусульманського світу тип політика. Користуючись вдалим географічним розташуванням Марокко, що є, так би мовити, «дверима» в Африку, король, уміло уникаючи авантюр і користуючись особистою чарівливістю, грав на суперництві США й СРСР. Після розпаду останнього з успіхом користувався протиріччями між США та Францією, залишаючись при цьому другом і Жака Ширака, і Білла Клінтона, що, в свою чергу, жодним чином не заважало йому підтримувати близькі стосунки з лівійським лідером Муамаром Каддафі. Не менш тонко, якщо не сказати витончено, діяв Хассан II у внутрішній політиці. Хоч його неодноразово звинувачували в диктаторстві та грубих порушеннях прав людини, йому вдалося перетворити Марокко з колоніального придатку в найбільш стабільну й розвинену країну регіону і, що дуже важливо, не допустити зміцнення позиції ісламських фундаменталістів, які стали для Північної Африки чимось на зразок стихійного лиха.

Навіть похорон Хассана II сприяв просуванню мирного процесу на Близькому Сході. Ушанувати його пам'ять прибули й прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Барак, і лідер палестинців Ясір Арафат. Буквально біля труни короля вони провели переговори за посередництва Білла Клінтона.

Смерть Хассана II, котрий був одним із найбільш авторитетних політиків і символом стабільності регіону, викликала цілком зрозумілу тривогу в світі. Проте можна сподіватися, що його спадкоємець Моххамед VI буде продовжувати зважену політику свого діда, який домігся для країни незалежності, та батька, котрий її утвердив.