Хіба де Голль дозволив би розкрадати Францію?

На зустрічі з головним редактором Ларисою Івшиною пан Вжеснєвський обговорив ряд болючих питань, які невдовзі доведеться вирішувати українському народу. Однією з основних тем бесіди було питання розвитку бізнесу в нашій державі. На думку нашого гостя, бізнес в Україні відрізняється від західного тим, що в нас існують «системи контролю, які не дозволяють розвиватися бізнесу». Хоча можновладці мали б усвідомити, що «коли буде розмножуватися бізнес», то й «певний відсоток йтиме державі». На жаль, власною справою в Україні займається невелика група людей, яка фактично намагається обібрати державу, в якої не достатньою мірою розроблено законодавчу базу. Україна пережила надто скрутні майже десять років незалежності, і, на думку пана Вжеснєвського, невміле державне господарювання підведе нашу державу «зрештою до пункту повного економічного краху».

Не міг, звичайно, гість обминути найважливішої на сьогодні для України теми — виборів. На думку пана Вжеснєвського, нинішнє голосування буде «дуже тяжким» для українського народу. При виборі глави держави канадець закликав пам'ятати про три головні речі. По-перше, «не бути пасивними» і проголосувати в будь-якому разі. По-друге, збагнути, що лише правильний вибір дасть можливість жити, якщо не теперішнім виборцям, то їхнім дітям, у процвітаючій країні. І нарешті, засвоївши дві попередні істини, слід зрозуміти, що «українці в наступні п'ять років, незважаючи на всі труднощі, повинні будуть перебороти чимало проблем». Висловив своє розчарування пан Борис деякими громадянами України, які говорять, «що голосуватимуть за тих, хто «вже накрав», — може, й людям дадуть пожити. Але ті, хто так говорить, не розуміють психології злодіїв великого масштабу».

Пан Вжеснєвський, до речі, — один із тих представників діаспори, який ніколи не будував для себе якихось надзвичайних ілюзій і не впадав у «фольклорну» ейфорію стосовно незалежної України. Ще 1991 року він бачив небезпеку, яку несе союз національно-демократичних сил з комуністичною номенклатурою. Це в поєднанні з відсутністю чіткої стратегії реформ створило умову для корупції й суцільної кризи влади. Що врешті-решт може призвести до втрати держави. На жаль, цього не розуміла переважна більшість українців як в державі, так і за її межами. «Вони гадали: ось, вже є незалежність, то й не треба працювати. Хоча саме тоді й було найбільше роботи», — підкреслив гість з Канади. Завтра Україна зможе внести деякі корективи в усталені порядки...