«Холоднокровні» ради

Напевно, ні в кого вже не виникає сумнівів у тому, що майбутньому президенту США доведеться стикнутися з масою викликів, що витікають не лише з території власної країни, але й у більшості своїй, зі Східної півкулі. Проблеми у відносинах із Росією, Іраном, Афганістаном, Іраком, нерозв’язаний кавказький конфлікт дістануться у спадщину тому, хто переможе в США на виборах, що відбудуться у листопаді. Хоч можливого переможця сьогодні назвати досить складно, але поради майбутньому главі Білого дому вже почали давати. Із закликом будувати відносини з Росією не на емоціях, а на прагматизмі виступив колишній держсекретар Сполучених Штатів Колін Паеулл у передачі «Наступний президент у світі викликів». На запис цієї передачі американська телекомпанія Сі-Ен-Ен зібрала в Університеті Джорджа Вашингтона п’ять колишніх глав дипломатичного відомства США — Мадлен Олбрайт, Генрі Кіссінджера, Джеймса Бейкера, Уоррена Крістофера та Коліна Пауелла. У ході запису програми Пауелл зазначив: «Дії Росії стосовно Грузії були цілком передбачувані, а сірник цього конфлікту запалили на грузинській стороні». На думку відомого американського політика та дипломата, з Росією слід говорити прямо й об’єктивно та вести хороший аналіз загальної ситуації. «Грузинська сторона скоїла дурницю, і це потрібно визнати», — заявив Пауелл. Відповідаючи на запитання, якою була б його рекомендація щодо Росії наступному президенту США, Пауелл сказав: «Із Росією потрібно співробітничати на основі глибокого аналізу обстановки. Слід розуміти, що ця держава пройшла через важкий період, коли вона втратила свою гордість, а зараз ця гордість відновлюється. У Росії популярне керівництво, і це потрібно брати до уваги». На його думку, з Росією треба вести справи спокійно та практично. «Росія повинна зрозуміти, що нові демократичні держави на її кордонах не являють собою загрози для РФ», — наголосив колишній держсекретар.

Варто зазначити, що за діалог із Росією висловився напередодні й прес-секретар держдепартаменту США Шон Макормак. «Ми б хотіли працювати з Росією з питань, що викликають у міжнародних відносинах взаємний неспокій. Працювати над запобіганням отриманню Іраном технології, яка могла б призвести до створення ядерної зброї — не відповідає інтересам США або ще кого-небудь», — заявив Маккормак. Торкаючись грузинської теми, прес-секретар держдепартаменту зазначив: «Ми неодноразово говорили, що Росія окупувала Грузію і про те, що російська відповідь була непропорційною відповіддю на події, що передували їхньому входженню до Грузії». Однак, на його думку, зосереджуватися слід не на історії, а рухатися вперед. «Росія повинна виконати свої зобов’язання з виходу із Грузії», — заявив американський дипломат.

КОМЕНТАР

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США:

— Спершу слід відзначити, що поки невідомо, хто виграє вибори в США. Якщо Демократична партія, то найбільш імовірно, що державним секретарем стане Річард Холбрук, який дуже близький до Мадлен Олбрайт і до клінтонівської лінії політики. Вони дійсно будуть обережні, не йтимуть на конфронтацію з Москвою. Вони продовжуватимуть ту політику, яку так уміло вів свого часу Клінтон. Що стосується Республіканської партії, яка має дуже високі шанси на перемогу сьогодні, то нині важко сказати, якої лінії вони дотримуватимуться. Але, безперечно, це буде політика на зміцнення безпеки Сполучених Штатів, це буде більш тверда лінія у переговорах із Москвою, більш консервативна, більш жорстка політика. Тому сьогодні дуже важко сказати, що означатимуть ці заяви у майбутньому. Хоча і республіканці, як показує історія, вміють домовлятися зі своїми опонентами, вміють іти на компроміси. Але вони, на мій погляд, будуть жорсткішими щодо Москви. Перед Сполученими Штатами сьогодні стоїть вибір: або набере сили мусульманський, ісламський світ, і тоді кінця-краю війнам не буде, або новонароджений російський імперіалізм, який буде посилюватися й випробовувати західних союзників. Європа, зрозуміло, не зможе дати рішучої відповіді Росії, тим більше не зробить силових кроків щодо Москви. Натомість американська ідеологія, яка була сформульована свого часу Генрі Кіссінджером, полягає в тому, що на Європейському континенті жодна сила не має бути переважаючою і не має керувати цим континентом. У ході боротьби з фашистською Німеччиною і Радянським Союзом вони для себе вирішили, що будь-яка домінуюча сила в Європі є небезпекою для Сполучених Штатів. Тому республіканці продовжуватимуть лінію обмеження московських впливів.