Хто такий Дональд Туск і як він став «президентом Європи»?

«Не вчіть їх (українців. — Ред.) бути Європою — вчіться у них, що таке Європа», «Європа завжди пам’ятатиме про ваших синів», «немає Європи без України», — такі слова, що їх виголосив голова Європейської Ради Дональд Туск, виступаючи днями у Верховній Раді, особливо прийшлися до душі українцям. Фактично, його промова стала свідченням того, що жертви розстрілів на Майдані, пам’ять яких вшановують цими днями, не були марними, і Брюссель повною мірою підтримує Україну в протистоянні російській агресії й визнає євроінтеграційні прагнення нашої держави. Цю промову експерти і ЗМІ вже внесли до розряду «історичних». Але вона викликала також інтерес до особистості Дональда Туска, який знайшов такі влучні й сильні слова підтримки для нас. «Я приїхав як президент Європейської ради, але також як поляк, ваш найближчий сусід і сердечний та доброзичливий друг», — зазначив він. У цьому виступі він цитував вірш поетеси Галини Крук про події на Майдані й дав п’ять порад, наголосивши, що не має наміру повчати Київ, а його слова «походять від самого серця».

РЕАКЦІЇ

«Надзвичайно сильні слова Президента Європейської ради Дональда Туска. Вдячний доброму другові України за підтримку на нашому незворотному шляху європейської та євроатлантичної інтеграції», — написав у Facebook Президент Петро ПОРОШЕНКО.

«Герой дня — президент Європейської ради Дональд Туск. Найсильніший виступ. Українською. Сильний меседж Україні — без України немає Європи! Це — підтримка нашого євроінтеграційного курсу. Туск набагато більш оптимістичніший і чесний щодо України, аніж доморощені політикани», — написала перший заступник Голови Верховної Ради Ірина ГЕРАЩЕНКО.

«Про спіч боса Євросоюзу в Києві не обмовилася жодна європейська газета (принаймні головні — промовчали). Тобто Європа не дізнається про нашу роль у захисті своїх рубежів і п’ятирічну війну не бажає відзначати у своєму мартирологу. Так що далі кулуарів ВР компліменти Туска НЕ просочаться», — відзначив натомість у соцмережі автор «Дня» Олександр ПРИЛИПКО.

ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ

Згідно з даними опитування польського центру IBRiS, проведеного в листопаді минулого року для інтернет-порталу Onet.pl, Туск очолює рейтинг довіри поляків до політиків: йому довіряють 47,7% опитаних, і він обігнав за цим показником президента Анджея Дуду, якому висловили довіру 45,8% респондентів. Водночас не довіряють йому 43,8% поляків. Варто при цьому взяти до уваги, що на момент опитування Туск уже чотири роки як пішов із польської політики й перебував на чолі Європейської ради.

Рідне місто Дональда Туска — Гданськ, де він народився 1957 року. Про його любов до Батьківщини промовляє той факт, що Туск є автором низки книжок про історію Гданська, деякі з яких стали справжніми бестселерами в Польщі, йдеться в його біографії на сайті Європейської ради.

Батько Туска працював столяром на залізниці, а мати — секретарем у лікарні. 1976 року він вступив до Гданського університету, де вивчав історію. Саме тут він зустрівся з Лехом Валенсою — майбутнім лідером руху «Солідарність», активістом якого Туск був кілька років. Відомо й те, що в студентські роки він брав участь в опозиційній діяльності проти комуністичного режиму, а пізніше заснував незаконний щомісячний журнал «Політичний огляд», де пропагувалися ідеї економічного лібералізму і правила ліберальної демократії.

Туск остаточно увійшов у польську політику в 1990-х роках, ставши членом парламенту, обіймав посаду віце-спікера сенату. 2001 року співзаснував партію «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska), а 2003-го — став її лідером. У результаті парламентських виборів 2007 року політсила Туска одержала перемогу, а він сам очолив уряд. На цій посаді він перебував найдовше з усіх прем’єр-міністрів демократичної Польщі — протягом семи років, і цей період позначився зростанням у польській економіці. За результатами останніх виборів, «Громадянська платформа» є другою за чисельністю в сенаті.

Після цього Туск розпочав кар’єру в європейській політиці: 2014 року його було обрано президентом Європейської ради, а 2017-го його переобрали на цій посаді на ще два з половиною роки. Відтак він став першим поляком, який обійняв найвищу в ЄС посаду, через що його ще називають «президентом Європи».

Проте в його політичній біографії польського періоду є і негативні, але поки що нез’ясовані моменти: нинішній міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич подав до прокуратури подання про підозру в зраді Туском національних інтересів у ході розслідування обставин катастрофи під Смоленськом літака Ту-154, на борту якого були президент Лех Качиньський і багато польських високопосадовців.

ВЕЛИКИЙ ДРУГ УКРАЇНИ

«Для Путіна і Росії проблемою сьогодні є ЄС. Ми маємо це зрозуміти, і я думаю, ми близькі до розуміння, що Росія — не наш стратегічний партнер. Росія — наша стратегічна проблема», — таку заяву Туск зробив в інтерв’ю Financial Times у листопаді 2014 року. І варто відзначити, що він незмінно дотримується цієї позиції упродовж усіх цих років. Його дії та висловлювання свідчать про те, що він є справжнім другом нашої держави. З самого початку агресії Росії проти України він став на бік Києва, наголошуючи, що ЄС ніколи не визнає анексії Криму і дотримуватиметься санкцій проти РФ. На цій тезі Туск наголосив і нині, перебуваючи в Україні.

«У ПОЛЬЩІ ДУЖЕ СКЛАДНА ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ, І СТАВЛЕННЯ ДО ДОНАЛЬДА ТУСКА — ТАКОЖ СКЛАДНЕ»

«День» звернувся до польського експерта з проханням розповісти про місце Дональда Туска в європейській політиці й у чому полягає секрет його успіху в Польщі:

Пьотр КОСЬЦIНСЬКI, кандидат наук, університет Вістула, Варшава:

— Знаємо, що Європейська рада ухвалила рішення, що він залишиться на посаді голови. У нього є підтримка багатьох країн, і він дуже хороший політик.

А в Польщі ситуація дуже складна, у нас є великий розподіл у суспільстві. Є проурядова частина, яка підтримує уряд правлячої партії «Право і справедливість» («ПіС»), і є дуже велика частина, яка підтримує опозицію. Для тих, хто пов’язаний з «ПіС», Туск — це погана людина, а для тих, хто за опозицію, він дуже позитивна особистість, і вони його підтримують.

Скоро будуть європейські вибори, і, гадаю, він у них не братиме участі. У Польщі парламентські вибори мають відбутися наприкінці року, а наступного року — президентські. Існує можливість, що він візьме участь. Є думка, що він може створити нову політичну силу, проте це поки що не відомо.

Тобто в Польщі дуже складна політична ситуація, і ставлення до Дональда Туска — також складне.

— Дональд Туск у Верховній Раді виголосив промову українською. Наприклад, у Чорногорії він звертався до громадян чорногорською, а в Румунії — румунською. Що скажете про його здібності до іноземних мов?

— Коли він став головою Європейської ради, він не знав англійської мови. А зараз він дуже добре розмовляє англійською. А щодо української, то для поляка вивчити українську мову не є величезною проблемою. Не знаю, чи розмовляє він українською, чи просто прочитав нею звернення. Я викладаю в університеті Вістула і маю багато студентів з України, які дуже швидко навчаються розмовляти польською.

— Але як йому вдається так легко знаходити мову з різними народами, влучно апелювати до актуальної проблематики?

—  Він політик, який розуміє інших людей і може домовитися з ними. І ми це бачимо.

— А як щодо мінусів у його політичні кар’єрі, зокрема розслідування у зв’язку зі Смоленською катастрофою?

— Уряд, який ми маємо, хоче зробити все, щоб Туска більше не було в польській політиці. Це лише політична проблема.

— Розкажіть детальніше, якими саме є перспективи подальшої політичної кар’єри Дональда Туска в Польщі.

— Він може очолити якусь політичну силу. Чи це буде «Громадянська платформа», чи якась нова політсила, чи він стане кандидатом у президенти Польщі, ми поки що не знаємо, позаяк він нічого про це не казав. Із польських медіа ми бачимо, що кандидатами на президентських виборах 2020 року можуть бути теперішній президент Анджей Дуда і, можливо, Дональд Туск. Хоча в Польщі президент — «головна людина», але практично важливі рішення приймає прем’єр-міністр. У нас парламентська, а не президентська республіка. Чи захоче Дональд Туск цього — поки що не відомо. Втім, я не думаю, що після кар’єри в Європі він стане пенсіонером. Це малоймовірно.