Колос на нафтових ногах

Починаючи з 1985 року в світових нафторейтингах першу сходинку стабільно посідала ще одна транснаціональна корпорація — британсько-голландсько-американська «Шелл». Тепер у них нарешті з’явиться гідний конкурент. Причому основна боротьба між ними, ймовірно, точитиметься на теренах колишнього Радянського Союзу.

Побічним підтвердженням цього є хоча б те, що свою штаб-квартиру «Бі Пі Амоко» вирішила відкрити в Лондоні, ближче до нових нафтових ринків, а не у Сполучених Штатах. Однак можна знайти й більш прямі аргументи. Передусім внаслідок злиття цей нафтовий колос отримає фактично контрольний пакет в Азербайджанському міжнародному консорціумі — саме тому, який видобуватиме основну нафту на каспійському шельфі й визначатиме маршрути її транспортування. Зараз «Амоко» й «Бритіш Петролеум», що мають по 17 відсотків статутного фонду АМОК, разом володітимуть 34 відсотками, тоді як у решти співзасновників на руках пакети обсягом не більше 10 відсотків акцій.

По-друге, об’єднання капіталів американської та британської компаній виводить «Бі Пі Амоко» на позицію фаворита в конкурсі на придбання контрольного пакета поки що державної російської нафтової компанії «Роснефть». «Бритіш Петролеум» заявляла вже про свій інтерес до цієї покупки, але ще донедавна основним претендентом на володіння «Роснефтью» вважався консорціум російського газового монополіста «Газпрому» й уже згадуваної корпорації «Шелл». Однак після податкового наскоку російського прем’єра Кирієнка на «Газпром» цей союз серйозно похитнувся. На думку деяких оглядачів, саме розкол цієї спілки й був метою короткочасної війни уряду Росії з фірмою Рема Вяхірева.

Коло зацікавлень «Бі Пі Амоко» не оминає й Україну. «Бритіш Петролеум» уже тривалий час веде переговори з Києвом щодо ексклюзивного права на геологорозвідку в Дніпровсько-Донецькій западині й про видачу їй ліцензії на видобуток газу на території, що охоплює майже половину западини.