Компроміс по-китайськи
Експерт: Пекін намагатиметься знайти формулу покарання ГонконгуБільше двох тижнів у Гонконзі тривають протести, причиною яких стала відмова китайської влади надати право самим гонконгцям обирати главу цього автономного округу. А право на це було закріплено у договорі від 1997 року, коли Гонконг перейшов під юрисдикцію материкового Китаю за принципом: «одна країна — дві системи».
Днями адміністрація Гонконгу відмовилася продовжити переговори з демонстрантами. Більше того, глава Гонконгу Лян Чженьїн заявив, що протести «вийшли з-під контролю», і він може застосувати силу. Чиновник також додав, що демонстранти не мають жодного шансу змінити позицію Пекіна щодо формату виборів 2017-го року.
Між тим активісти заявили про готовність продовжувати відстоювати свої права. «День» звернувся до завідувача сектору центрів зростання НІСД, виконавчого директора Асоціації українсько-китайського співробітництва Сергія КОШОВОГО з проханням прокоментувати ситуацію в Гонконзі й спрогнозувати розвиток подій у цьому районі.
— Влада офіційного Китаю перебуває у складній ситуації. Даючи такі можливості для Гонконгу, вона руйнує систему, яка була закладена ще Ден Сяопіном. Йдеться про систему існування комуністичного Китаю, хоча і з певними елементами вкраплення капіталістичної системи. Іншою складністю є неможливість її доведення до завершальної фази — повернути у лоно батьківщини Тайвань.
Зі свого боку гонконгці відстоюють свої права, бо звикли жити в цій системі до 1997 року. Зрозуміло, що з цього часу виросло нове покоління, і саме воно надто захоплено тими змінами, які відбуваються довкола. Проте це ще не зміни, які можуть очікувати на самих мешканців Гонконгу в разі, якщо система перехідного періоду буде остаточно змінена в 2047 році.
— Чи адекватно реагує Пекін на вимоги демонстрантів?
— Офіційна влада Китаю боїться будь-яких заворушень, тим більше у такому територіальному утворенні, як Гонконг. Він — та «золота гуска», яка несе золоті яйця у прямому й переносному сенсі. Гонконг залишається важливою територіальною одиницею як фінансовий центр і моноліт, в якому вибудовується вся фінансова стабільність держави. Через неї здійснюються фінансові відносини за кордоном, через Гонконг проходять величезні суми транзакцій китайських державних корпорацій, які працюють за кордоном. Приклад Гонконгу може вплинути й на ряд нестабільних територій. Це, зокрема, Сінцзян-Уйгурський автономний округ, де тривалий час відбувається протистояння на рівні уйгурців і хайців.
— А чи взагалі можливий компроміс між Гонконгом та Китаєм?
— Складно сказати, яким може бути компроміс, над яким зараз дуже активно розмірковують. Я не виключаю навіть подібних подій до 1989 року на площі Тяньаньмень у Пекіні. Це — крайній захід, якщо молоде покоління буде надто наполегливим у відстоювання своїх прав. Офіційний Пекін досить уважно, незважаючи на свою позицію, вивчав історію українського Майдану, і вони прекрасно усвідомили одну важливу річ: чим більше сили застосовуватимуть, тим більшою стане кількість активістів на вулицях. Виходячи з цього, вони намагатимуться в мирному форматі на деякий час залишати це питання невирішеним. Але, звісно, це не може тривати до безкінечності.
Будь-які компроміси, все що стосується влади (а в даному разі — це небажання підтримувати ту владу, яка нині є в Гонконзі, люди вимагають її усунення), не надто подобається офіційному Пекіну. Будь-які питання щодо влади публічно не обговорюються, а тим більше за офіційну владу в Китаї ніхто не виступає. Це є священним і, на жаль, це не можна змінити в демократичний спосіб.
— Як, на ваш погляд, далі можуть розвиватися події?
— Думаю, що буде досягнуто компроміс. Нині складно сказати, яким він буде. Проте, зважаючи на вищенаведені фактори, зокрема, місце у бізнесовому списку і важливість Гонконгу у цьому світі, Пекін змушений брати це до уваги. Між Гонконгом і Пекіном наступив певний елемент недовіри. Офіційний Пекін намагатиметься знайти формулу покарання Гонконгу. Думаю, що вона виглядатиме так: все більше у фінансовому ансамблі Китаю головну скрипку гратиме Шанхай. Це не відбудеться за день чи два, але у перспективі це буде покаранням для Гонконгу.