Коротко / ПЛАНЕТА

Відповідь Києва Бухаресту

Україна подала в Міжнародний суд ООН контрмеморандум у справі про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон України та Румунії в Чорному морі. Головною проблемою є юридичний статус острова Зміїний, який Україна вважає островом із правом на власні територіальні води, а Румунія називає скелею без цього права. Питання делімітації залишилося невирішеним із 1997 року, коли було підписано базовий політичний договір між Румунією й Україною. 16 вересня 2004 року Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон між двома країнами, а 15 серпня 2005 року внесла відповідний меморандум. На виконання домовленості міністрів закордонних справ України та Румунії Бориса Тарасюка і Міхая-Развана Унгуряну в квітні 2005 року були відновлені двосторонні переговори з метою урегулювання цього питання. Переговори тривають паралельно з судовим процесом.

Європейський бойкот Мінську

Більшість країн Європи бойкотували європейську регіональну конференцію Інтерполу в Мінську на тлі жорсткої критики Євросоюзом підсумків президентських виборів у Білорусі в березні поточного року. Із 46-ти заявлених країн у Мінську були представлені лише сім країн СНД, а також Сербія, Туреччина, Норвегія, Ісландія та Болгарія. «На жаль, деякі наші країни дали вказівки співробітникам Інтерполу утриматися від участі в цій конференції... Ми не хочемо, щоб це був політичний захід. Інтерпол не може втручатися в політичні питання. Політика та поліцейська робота не повинні змішуватися», — сказав на конференції голова Інтерполу Рональд Ноубл. За його словами, через відсутність більшості делегацій Інтерполу доведеться провести ще одну зустріч, на якій будуть присутні поліцейські, які не приїхали до Мінська, оскільки конференція не зможе обговорити низки питань, які були заплановані, зокрема гарантування безпеки на Чемпіонаті світу з футболу в Німеччині. «Вибір місця проведення наради не залежить від того, що відбувається в країні, де ми проводимо нараду... Той факт, що Інтерпол проводить конференцію в якійсь країні, не означає, що Інтерпол схвалює політику цієї країни», — сказав Ноубл.

Візу показати, відбитки здати

Верхня палата парламенту Японії схвалила поправку до законопроекту про контроль над імміграцією та визнання біженців. Вона передбачає взяття відбитків пальців і фотографування іноземців віком за 16 років, які приїжджають у цю країну. Раніше ця поправка була прийнята нижньою палатою парламенту. Головна мета введеної вимоги — перешкодити в’їзду потенційних терористів на японську територію. Закон дозволить владі Японії порівнювати отримувану від іноземців біометричну інформацію з уже наявними даними про раніше депортованих небажаних людей, а також висилати з країни всіх підозрілих осіб. Водночас цей захід не поширюється на постійно проживаючих у країні іноземців, людей, яким ще не виповнилося 16 років, дипломатів, офіційних осіб і гостей, котрі приїжджають на запрошення японської держави.

Архіви нацистів будуть розсекречені

Представники 11-ти країн, що є членами Міжнародної пошукової служби (ITS), ухвалили рішення розсекретити німецькі архіви часів Другої світової війни. Вважають, що в цих архівах містяться документальні підтвердження військових злочинів нацистів. Усього в списках, які має у своєму розпорядженні ITS, 17 мільйонів імен. Це тисячі оригіналів, що містять подробиці життя та роботи в’язнів трудових і концентраційних таборів, політичних в’язнів. Документи зберігаються в місті Бад-Арользен. Доступ до них досі мав лише Міжнародний Червоний Хрест. Протягом 60 років ці старі папки допомагали людям, які пережили Голокост, розшукувати зниклих родичів, але доступ громадськості до них був закритий. Секретність пояснювалася правом людей, чиї імена згадуються в документах, на недоторканність приватного життя.

Велика Британія робить ставку на АЕС

Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер схвалив плани будівництва АЕС нового покоління, щоб забезпечити свої потреби в електроенергії та не залежати від імпорту газу. При цьому він заявив, що, якщо цього не зробити, прискориться глобальне потеплiння та буде підірвана енергетична безпека країни. «По суті справи, — сказав Блер, — дві проблеми — глобальної зміни клімату й енергетичної безпеки — роблять політику в сфері енергетики пріоритетною у Об’єднаному Королівстві й у всьому світі». Як заявив Тоні Блер, якщо нинішня ситуація не зміниться, до 2025 року країна набагато більше залежатиме від поставок газу. І якщо зараз вона на 80—90% забезпечується власним газом, який видобувають у Північному морі, то через 20 років 80—90% її потреб доведеться покривати за рахунок імпорту, переважно з Близького Сходу, Африки та Росії. Ці поставки, як пише «Таймс», можуть опинитися під загрозою через політичну нестабільність.

Археологи виявили корабель Кука

Біля берегів штату Род-Айленд археологи знайшли чотири затоплені кораблі британського флоту. Один із них — імовірно, Endeavor, на якому відомий мандрівник Джеймс Кук досліджував Тихий океан у 1768—1771 рр. Із дна були витягнені різні деталі корпусів кораблів. Також вдалося знайти гармату, якір і частини керамічного посуду. Місце затоплення кораблів було виявлене з допомогою сонарів і завдяки вивченню історичних документів, що допомогло визначити район пошуків. Endeavor знаходився серед 13-ти кораблів, які в 1778 році, під час війни американських колоній за незалежність від Великої Британії, були затоплені за рішенням командування британського флоту для того, щоб перекрити прохід у гавань порту Ньюпорт. Таким чином британці мали намір не допустити в порт французькі кораблі, які надають допомогу американським повстанцям. Як відомо, після подорожі, що закінчилася в 1771 році на Endeavor, в ході якого Джеймс Кук картографував острови Нової Зеландії та досліджував східне побережжя Австралії, він здійснив ще кілька подорожей по Тихому океану на кораблі Discoveri. У лютому 1779 року Кук був убитий тубільцями Гавайських островів і похований командою у водах Тихого океану.