Коротко / ПЛАНЕТА

Місію виконано?

Президент України Віктор Ющенко в Іраку зустрівся з українським контингентом, що залишає країну в кінці тижня. Як звичайно при приїздах до Іраку високопоставлених державних діячів, про візит не було оголошено заздалегідь. У військовому таборі «Дельта» в місті Аль-Кут у провінції Васіт, де дислокуються українські військовослужбовці, Ющенко був присутнім на церемонії передачі надлишків зброї, боєприпасів і спорядження іракським військовим і вручив нагороди українським військовим, які відзначилися. Понад півтори тисячі українських миротворців служили під польським командуванням в Іраку, хоча спочатку Київ був проти війни в Іраку. Ющенко зробив виведення українських військ із Іраку одним із головних пунктів своєї виборчої кампанії. Зараз в Іраку перебуває близько 800 українських військових, які будуть вивезені додому до кінця тижня. Український контингент виявився найбільшим із тих, що були надані країнами, які не входять у блок НАТО. Завдяки внеску України в миротворчу операцію, національні компанії отримали кілька десятків вигідних контрактів в Іраку, в тому числі на будівництво трубопроводу в Туреччину. Близько півсотні військових інструкторів, якi навчали іракську армію та сили безпеки, залишаться в Іраку. «Останні українські солдати покидають Ірак, але Україна з Іраку не йде», — сказав Ющенко військовим у таборі «Дельта». Після відвідування табору український президент обговорив подальшу роль України у відновленні Іраку з прем’єром країни та керівництвом коаліційних сил.

Лондон уник десяти терактів

Мер британської столиці Лондона Кен Лівінгстон повідомив, що з часу атак на США 11 вересня 2001 року британська столиця пережила 10 невдалих спроб здійснення терактів. Причому дві з них, за словами градоначальника, мали місце вже після вибухів у лондонському транспорті в липні цього року, внаслідок яких загинуло понад 50 осіб. «В основному, як правило, йдеться про погано організовані невеликі групи чи людей, які озлобилися, які розчарувалися. Не треба думати, що за цими спробами криється організована міжнародна змова», — сказав мер в інтерв’ю Бі-Бі-СІ. Лівінгстон підкреслив при цьому, що загроза лондонській транспортній системі як і раніше залишається великою.

Шварценеггер посварився з батьківщиною

Арнольд Шварценеггер більше не хоче, щоб його ім’ям називався стадіон у його рідному місті Грац в Австрії, повідомляє Бі-Бі-Сі. Таким чином закінчилася сварка губернатора Каліфорнії з владою міста. Металеву вивіску з його ім’ям було знято з фасаду стадіону і тепер спортивній установі повернено колишню назву — «Лібенау». Крім того, Шварценеггер позбавив рідне місто права використовувати своє ім’я і повернув «перстень почесного громадянина» Граца, який отримав у 1999 році. На це він зважився після того, як представники міської влади Граца розкритикували його відмову помилувати засудженого до страти гангстера, який розкаявся і протягом свого довгого ув’язнення працював із молоддю, за що його кандидатуру було висунуто на отримання Нобелівської премії. У самій Австрії смертні вироки скасовано. У відповідь Шварценеггер написав листа меру міста, в якому висловив своє побажання батькам міста «більше не турбувати» і відмовив у використанні свого імені. Шварценеггер — один з найбільш відомих уродженців Австрії у світі. Свого часу він отримав американське громадянство, а у 2003 році його було обрано губернатором Каліфорнії.

Школу в Беслані «штурмували правильно»

Судова ситуаційна експертиза не виявила порушень у діях оперативного штабу та підрозділів силових структур при розв’язанні кризи, пов’язаної із захопленням бойовиками школи в Беслані. Про це заявив заступник генерального прокурора Росії Микола Шепель. Починаючи з вересня 2004 року, коли при штурмі школи загинуло понад 300 осіб, жителі міста вимагали притягнення до відповідальності офіційних осіб. У звіті північноосетинської комісії з Беслану спецслужби було звинувачено у некомпетентності, однак прокуратура розцінює їхню роботу по-іншому. Правда, прокурори визнають, що правоохоронні органи в Росії у їхньому нинішньому вигляді не в змозі запобігти повторенню подій, подібних до бесланських. Організація «Матері Беслана» звинуватила прокуратуру в намаганні виправдати військових.

Невловимий Младіч

Головний прокурор міжнародного трибуналу в Гаазі Карла дель Понте закликала владу Сербії арештувати опальних лідерів боснійських сербів Ратко Младіча і Радована Караджича, які переховуються від правосуддя з 1995 року, до кінця цього місяця. Обох звинувачують у геноциді під час війни в Югославії. Співпраця з Гаазьким трибуналом є основною вимогою до Сербії на шляху її вступу до ЄС. Євросоюз і США постійно тиснуть на сербський уряд, оскільки є підозри, що втікачі перебувають на її території. Міністр внутрішніх справ Сербії Драган Джочіч заявив, що правоохоронці володіють деякою інформацією про генерала Младіча, але її недостатньо, щоб з’ясувати його місцезнаходження. Водночас колишній голова поліції Белграда Марко Ніковіч повідомив сербській пресі, що спецслужби ведуть переговори з генералом Младічем. Нібито той готовий здатися на певних умовах — прощення своїм помічникам у переховуванні і фінансову амністію членам своєї родини. Офіційна сербська влада ще не прокоментувала цю інформацію.

«Кіотські штрафники»

Більшість країн Європейського Союзу, які підписали Кіотський протокол про обмеження викидів шкідливих промислових газів в атмосферу, не дотримуються своїх зобов’язань, говориться в доповіді Інституту досліджень в області суспільної політики. За даними вчених, 10 з 15 країн ЄС, влада яких підтримала цей міжнародний договір, не зможуть досягнути поставлених цілей у галузі екології, якщо не будуть терміново прийняті відповідні заходи. У документі підкреслюється, що поки лише Велика Британія та Швеція дотримуються своїх зобов’язань. Один із керівників інституту Тоні Грейлінг підкреслив виняткову важливість для країн ЄС виконувати зобов’язання зі скорочення викидів газів, що спричиняють парниковий ефект, а також активніше впроваджувати енергозбережні технології та розширювати дослідження у сфері джерел енергії, що відновлюються. Європейські країни-учасниці Кіотського протоколу повинні скоротити викиди своїх промислових газів в атмосферу на 8% від рівня 1990 року до періоду 2008—2012 років.

Для сина Акаєва готують наручники

Генпрокуратура Киргизстану звернулася до російських колег «із проханням сприяти» в затриманні старшого сина екс- президента Аскара Акаєва Айдара, повідомив учора генпрокурор Камбаралі Конгантієв. Прокуратура звинувачує Айдара Акаєва в багатьох економічних злочинах. Генпрокурор також сказав, що в розшук оголошений зять Акаєва Аділь Тойгонбаєв, який є громадянином Казахстану. У той же час Конгантієв вважає, що той «навряд чи буде виданий». Генпрокурор також проінформував, що гучні кримінальні справи, порушені відносно високопоставлених чиновників з акаєвського оточення, «знаходяться на стадії слідства, деякі — на стадії завершення». Продовжується слідство у справі колишнього прем’єр-міністра республіки Миколи Танаєва, який наразі перебуває в Бішкеку під підпискою про невиїзд. Екс-прем’єра звинувачують у зловживанні службовим становищем. На стадії завершення — кримінальна справа голови Нацбанку країни Улана Сарбанова.