Коротко / ПЛАНЕТА

Шредеру висловили вотум недовіри

Німецький парламент учора виніс вотум недовіри уряду канцлера Герхарда Шредера (на фото). Саме цього і хотів німецький лідер: депутати відмовили йому в довірі, і тепер він може призначити нові вибори. Шредер ініціював розгляд питання про довіру уряду після нищівної поразки очолюваної ним соціал-демократичної партії (СДПН) на виборах у землі Північна Рейн-Вестфалія в травні цього року. Шредер вважає, що виборці повинні знову висловити його уряду довіру, щоб він зміг продовжувати програму економічних реформ. Проте опитування громадської думки вказує на те, що перемогу цілком можуть здобути християнські демократи: за популярністю вони на 17% випереджають СДПН, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Україна — серед пріоритетів Лондона

З учорашнього дня Велика Британія на півроку стала головою в Європейському Союзі, змінивши на цій посаді Люксембург. В офіційному документі про британські пріоритети на чолі ЄС є окремий розділ, присвячений відносинам із Росією й Україною. «Події, що відбулися минулого року в Україні, стали поворотним пунктом для демократії в Україні. Ми продовжимо розвивати відносини ЄС з Україною на основі заходів, узгоджених на початку року. Вони свідчать про прогрес у справі проведення реформ в Україні», — йдеться в документі. «Зміна варти» відбувається у складний для ЄС період, одразу після відхилення у Франції і Нідерландах проекту єдиної Європейської конституції та провалу спроби домовитися про параметри бюджету Союзу на 2007 — 2013 роки.

У Криму — День естонської мови

У Криму вперше вiдбувся День естонської мови. На свято зібралися представники естонського земляцтва Криму, прибула велика делегація з Естонії на чолі з послом Естонії в Україні Паулем Леттенсом. Відкриваючи захід, дипломат зауважив, що уряд Естонії вже три роки допомагає кримським естонцям вивчати рідну мову. Естонці проживають на території Криму з 1861 року. За даними Кримського естонського товариства культури, на сьогодні в Криму проживають близько 900 етнічних естонців, — повідомляє агентство «Контекст». Як повідомив голова Товариства рідної мови професор Маті Ерелт, очолювана ним організація була створена при Тартуському університеті 80 років тому, і протягом останніх років проводить свята естонської мови в різних країнах світу, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , Сімферополь.

Від Іраку вимагають компенсацій

Комісія ООН із питань компенсацій ухвалила рішення про стягування з Іраку нових розмірів компенсацій на користь Йорданії, Ірану, Кувейту та Саудівської Аравії в сумі $252 млн. Ці грошові кошти Ірак мусить виплатити протягом кількох років за збитки, завдані цим країнам під час першої війни в Перській затоці (1990 — 1991 рр.). У квітні 2001 року Рада Безпеки ООН схвалила відповідну резолюцію щодо Іраку. На основі міжнародного права ця країна була визнана відповідальною за збитки, завдані в результаті вторгнення до Кувейту урядам, окремим особам і корпораціям зі згаданих країн, повідомляє Інтерфакс.

Запитання до президента Ірану

Набуває розвитку скандал навколо нового президента Ірану, якого підозрюють у тому, що він брав участь у захопленні Посольства США в 1979 році. Знайти людину, схожу на президента, на зйомках 1979 року не так просто, але для американців це принципово важливо: поки що були лише спогади заручників, якi важко довести. На одному з кадрів той, кого вважають Махмудом Ахмаді Нежадом, виходить із дверей захопленого посольства з групою терористів. Психологи кажуть, що через майже 30 років навряд чи можна впізнати людину з пам’яті, особливо якщо це людина іншої національності. Сумнівається навіть колишній президент Джиммі Картер, якому тегеранська криза 1979-го вельми зіпсувала політичний імідж. Попри вердикт експертів, Білий дім однаково хоче використати підозри, що виникли, як обвинувачення проти Тегерана. Помічники Ахмаді Нежада заявили, що він не брав участі в захопленні.