Коротко / ПЛАНЕТА

Бліц-візит для якісних змін

Президент України Віктор Ющенко вчора відвідав Францію з одноденним робочим візитом. Він зустрінеться зі своїм французьким колегою Жаком Шираком, узяв участь у церемонії відкриття пам’ятника Анні Ярославні в місті Санлісі. Пам’ятник королеві Анні — бронзова статуя висотою 2,5 м — був створений українським скульптором Миколою Знобою. В. Ющенко також зустрівся з українською громадою Парижа. Напередодні візиту в інтерв’ю французьким журналістам Президент заявив про намір якісно змінити відносини з цією країною. «Ми розглядаємо Францію як впливову європейську країну, позиція якої з багатьох питань, у тому числі, з розширення ЄС, є принциповою. Сьогодні наші двосторонні відносини потребують активізації, і я з нетерпінням чекаю візиту до Франції та зустрічі з президентом Франції Жаком Шираком», — підкреслив В. Ющенко.

Чехія проти легалізації заробітчан

Міністерство закордонних справ Чехії спростувало заяву Президента України Віктора Ющенка про легалізацію в Чехії українських заробітчан, яку він зробив після зустрічі з чеським президентом Вацлавом Клаусом минулого тижня у Києві. Про це повідомила учора «Німецька хвиля», посилаючись на речника чеського міністерства закордонних справ Віта Коларжа. Зокрема, він зазначає, що заява Ющенка про те, що українське та чеське зовнішньополітичні відомства готують проект угоди, яка має полегшити працевлаштування українських громадян у Чехії, «не відповідає дійсності», бо жодної подібної угоди його відомство не планує. Він зазначив, що проблема українського заробітчанства і далі регулюватиметься внутрішніми інструкціями та квотами. На думку керівників чеської дипломатії, легалізація працевлаштування іноземних громадян тими чи іншими міжнародними угодами не відповідала б інтересам самої Чехії.

«Безмежні» суперечки

МЗС Росії учора заявив, що договір про кордон із Естонією неможливо направити на ратифікацію до російського парламенту. В понеділок цей договір ратифікував парламент Естонії, однак у преамбулу до нього були внесені поправки, які не влаштовують Москву. На Смоленськiй площі як спірні документи згадували Тартуський мирний договір 1920 року, а також декларацію Державних зборів Естонії про відновлення конституційної державної влади від 7 жовтня 1992 року. У них «містяться твердження про «агресії Радянського Союзу проти Естонії» в 1940 році, «десятиріччях окупації», а також про «протизаконне» включення Естонії до складу СРСР», — зазначали в МЗС Росії. На думку МЗС Росії, Таллінн по суті торпедував процес завершення та ратифікації прикордонного договору.

Польща відкладає референдум з Євроконституції

Влада Польщі ухвалила рішення про перенесення термінів проведення референдуму з ратифікації конституції ЄС на невизначений термін. Із відповідною заявою виступив президент країни Александр Квасневський. За даними останніх соцопитувань, документ готові підтримати лише 40% поляків. Лідери країн Європейського Союзу на саміті, який проходив раніше в Брюсселі, постановили продовжити процес ратифікації Конституції ЄС, при цьому продовживши терміни прийняття документа, принаймні, до середини 2007 року. Терміни ратифікації основного закону ЄС вже перенесли Великобританія, Данія, Фінляндія, Португалія, Чехія та Ірландія.

«Матері Беслана» вимагають справедливості

Комітет «Матері Беслана» просить порушити кримінальну справу по обвинуваченню в недбалості та бездіяльності відносно колишнього президента Північної Осетії Олександра Дзасохова, колишнього глави УФСБ в Північній Осетії Валерія Андреєва, міністра внутрішніх справ Росії Рашида Нургалієва, глави ФСБ Росії Миколи Патрушева та його заступника Володимира Пронічева. У ці дні продовжується суд над Нур-Пашою Кулаєвим. За версією слідства, він є єдиним терористом, який вижив, одначе колишні заручники спростовують це твердження. Родичі загиблих внаслідок теракту вже заявили, що більше довіряють підсудному, ніж версії прокуратури. Вони пообіцяли Кулаєву клопотатися про помилування, якщо той розкаже їм правду. А комісія, створена в Північній Осетії для розслідування теракту, прийшла до висновку, що більшість заручників у Беслані загинули з вини військових, які штурмували школу. Як заявив газеті «КоммерсантЪ» голова комісії, заступник спікера парламенту Республіки Станіслав Кесаєв, багато людей загинуло внаслідок того, що після обстрілу спортзалу з гранатомета почалася пожежа й упала стеля.

Правосуддя без терміну давності

Суд у США засудив колишнього члена Ку-клукс-клану Едгара Рея Кіллена до ув’язнення за вбивство трьох активістів правозахисного руху в 1964 році. 80-річного Кіллена визнали винним у тому, що найняв бандитів для вбивства активістів 41 рік тому. Загибель 24-річного Майкла Швернера, 20-річного Енді Гудмана та 21-річного Джеймса Чейні обурила багатьох американців і сприяла зростанню правозахисного руху. Едгар Кіллен, який зараз баптистський проповідник, не виявив ніяких емоцій, коли в залі суду в Філадельфії йому зачитали вирок. Убиті — двоє білих і їхній чорношкірий колега — закликали виборців-негрів реєструватися, щоб мати право голосувати. Едгара Кіллена підозрювали у причетності до цього вбивства з самого початку, однак усі ці роки не могли заарештувати за браком доказів.

ПАРЄ про тероризм і свободу слова

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) заявила про неприпустимість обмеження державами свободи ЗМІ під приводом боротьби з тероризмом. Про це мовиться у спеціальній резолюції. Асамблея, звернувши увагу на обов’язковість дотримання «принципів недоторканості приватного життя та людської гідності жертв терористичних актів і їхніх сімей», висловилася за «повноцінне інформування населення про теракти, включаючи страждання, які спричинені цими актами». ПАРЄ запропонувала працівникам ЗМІ розробити «в рамках своїх професійних організацій кодекс поведінки журналістів, фотографів і видавців». Журналісти не повинні грати на руку терористам, повинні уникати поширення сенсаційних матеріалів шокуючого характеру. Поширення серед населення жаху, страху та хаосу багато в чому залежить від матеріалів і коментарів ЗМІ, зазначається в документі.