Коротко / ПЛАНЕТА
Позицію щодо ЄЕП невдовзі озвучать
Найближчим часом Україна викладе свою позицію щодо участі у створенні Єдиного економічного простору (ЄЕП). Про це повідомив учора в Астані держсекретар Олександр Зінченко після зустрічі з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. За словами Зінченка, створена урядом України робоча група завершує аналіз усього пакета документів щодо формування ЄЕП. Він сказав, що не хотів би розглядати створення ЄЕП «як обмеження наших можливостей». Держсекретар України вважає, що для формування інтеграційних об’єднань необхідно «створювати умови мотивації для кожної держави: умови розгорнення, а не стримування національних інтересів».
Україна — Польща: нам більше нічого не заважає
Україна готова активізувати співробітництво з Польщею в транспортуванні енергоносіїв до Європи, заявила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Відкриваючи міжурядові переговори між Україною й Польщею в п’ятницю в Києві, вона зазначила, що Україна вважає стратегічним питання співробітництва двох країн в енергетичній сфері, зокрема, в транзиті нафти через території двох країн до Європи. «Україні більше нічого не заважає здійснити проект транспортування нафти через Польщу до Європи», — сказала прем’єр-міністр. У свою чергу, прем’єр-міністр Польщі Марек Бєлка висловився за активізацію співробітництва в реалізації нафтопроводу Одеса — Броди — Плоцьк — Гданськ.
Косово — замість Іраку
Як компенсаційна схема участі України в коаліції миротворчих сил в Іраку після виведення її контингенту розглядається можливість збільшення чисельності українського контингенту в Косово. Про це повідомив керівник прес-служби Міністерства оборони України Андрій Лисенко. За його словами, про це йшлося на переговорах українського міністра оборони Юрія Гриценка з міністром національної оборони Польщі Єжи Шмайдзінськи. За словами А. Лисенка, як компенсаційні схеми для України також розглядалася можливість надання їй наземного коридору для транспортування невійськових вантажів до Афганістану. Крім того, розглядалася можливість навчання афганських військових у навчальних закладах в Україні.
ФБР допоможе Азербайджану
Влада й опозиція Азербайджану домовилися не політизувати вбивство головного редактора журналу «Монітор» Ельмара Гусейнова. Про це повідомив керівник суспільно-політичного відділу адміністрації президента Азербайджану Алі Гасанов. Учора в Баку відбулася зустріч представників влади та провідних опозиційних партій. «Ми домовилися, що партії не політизуватимуть це вбивство й похорони Е. Гусейнова відбудуться без ексцесів», — сказав А. Гасанов після зустрічі. Учора стало відомо, що США на прохання уряду Азербайджану нададуть допомогу слідчим органам республіки в розслідуванні вбивства журналіста. До Баку має прибути спеціальний агент ФБР.
У США підтримуватимуть демократію згідно із законом
До сенату й палати представників Конгресу США подано законопроект про підтримку демократичних рухів у зарубіжних країнах. Авторами сенатської версії законопроекту, що отримав назву «Акт про просування демократії», є сенатор-республіканець Джон Маккейн і сенатор-демократ Джозеф Ліберман. «Як драматично показують нещодавні події у Грузії, в Україні, в Афганістані, Іраку та на палестинських територіях прагнення народів бути вільними є універсальним», — мовиться в поширеній у Вашингтоні спільній заяві сенаторів Маккейна і Лібермана у зв’язку з поданням законопроекту. «Акт про просування демократії» передбачає виділення з федерального бюджету США протягом найближчих двох років $250 мільйонів на програми підтримки демократичних рухів за кордоном і зобов’язує адміністрацію США готувати щорічну доповідь із включенням до неї «конкретних планів щодо просування демократії в недемократичних країнах».
МЗС Британії: Сирія може стати ізгоєм
Міністр закордонних справ Британії Джек Стро попередив Сирію, що вона ризикує потрапити до списку «країн-ізгоїв», якщо вона не виведе війська з Лівану. У інтерв’ю Бі-Бі-Сі Стро заявив, що після виходу сирійських військ у Лівані можуть розмістити миротворців ООН. У четвер Саудівська Аравія приєдналася до закликів до Дамаска вивести війська. Ці заклики зазвучали з новою силою після того, як 14 лютого внаслідок вибуху бомби загинув колишній прем’єр-міністр Лівану Рафік Харірі. Ліванська опозиція звинуватила у причетності до вибуху Сирію. Дамаск категорично це заперечує. Джек Стро заявив, що Сирія не має іншого виходу, крім як піти з Лівану. Стро також повідомив, що члени Ради Безпеки ООН обговорили можливість відправки до Лівану миротворчого контингенту в разі виведення сирійських військ.
Втрати американської армії — понад 1500 чоловік
Усього з моменту початку війни в Іраку два роки тому в боях і від нещасних випадків загинуло 1502 військовослужбовці армії США. Три чверті загиблих — бойові втрати. Кількість поранених перевищила 11 тисяч, із яких лише половина повернулася до строю. Виокремити якусь тенденцію в кількості втрат важко, але після проведення виборів в Іраку в січні цього року військових гине дещо менше. Пентагон запевняє, що причина цього у втраті повстанцями ініціативи. Однак власне іракські сили безпеки й військові зазнають нападів навряд чи менше, ніж раніше. З погляду воєнної стратегії, американські втрати не є критичними, вони не несуть загрози всій воєнній операції у країні. Однак політично ці втрати можуть виявитися критичними для Вашингтона в очах виборців, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Випуск газети №:
№40, (2005)Рубрика
День Планети