Коротко / ПЛАНЕТА

На трибунал у Гуантанамо допустили пресу

Американські військові вперше дозволили журналістам бути присутніми на одному із засідань військового трибуналу з перегляду справ ув’язнених в Гуантанамо, повідомляє Бі-Бі-Сі. Під час роботи трибуналу розглянуть справи близько шестисот ув’язнених, які впродовж двох років позбавлені доступу до суду й адвокатів. За словами допущених на засідання журналістів, процес тривав близько години, а потім пресу попросили залишити зал, оскільки трибунал перейшов до розгляду секретних документів. Один із тих, кого тримають під вартою в Гуантанамо, 31-річний афганець, заявив перед військовим трибуналом, що не воював на боці режиму Талібан. За його словами, таліби роздавали зброю всім. Він також мав зброю, але не воював проти американців. Ув’язнений постав перед трибуналом у наручниках і кайданах. Він заявив, що здався американським солдатам в Афганістані, бо вірив, що вони «захищатимуть права людини». «Я ніколи раніше не чув, щоб американці погано поводилися з кимсь», — сказав ув’язнений.

Росія розширить авіабазу в Киргизстані

До кінця року чисельність особистого складу та літаковий парк авіабази «Кант» у Киргизстані буде збільшено майже вдвічі, заявив головнокомандуючий Військово-повітряними силами Росії генерал армії Володимир Михайлов за підсумками навчань «Рубіж-2004», що завершилися вчора. Нині на авіабазі, що відкрилася в Канті в жовтні минулого року в присутності президентів Росії Володимира Путіна та Киргизстану Аскара Акаєва, дислоковано десять російських бойових літаків, у тому числі винищувачі Су-27, штурмовики Су-25, а також військово-транспортні літаки та вертольоти армії Киргизстану. Чисельність особового складу авіабази в перспективі планується довести до 800 осіб. Оперативно авіабаза входить до складу 5-ї повітряної армії ВПС Росії, однак діє переважно в інтересах Колективних сил швидкого розгортання Організації Договору колективної безпеки, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Делегація НАТО їде до Іраку

Делегація, до якої увійдуть близько 40 офіцерів НАТО, незабаром прибуде до Іраку, щоб оцінити можливість надання допомоги в підготовці іракських військових, повідомляє Бі-Бі-Сі. На початок вересня ця група має підготувати доповідь, на основі якої буде прийнято рішення про обсяг і форму надання допомоги Іраку з боку Північноатлантичного альянсу. Деякі члени делегації Альянсу залишаться у країні та почнуть навчання вищого керівництва іракської армії. У НАТО досить довго тривали дебати стосовно доцільності такої форми допомоги Іраку. Основна частина навчання іракських військових відбуватиметься в коледжах НАТО, розташованих в європейських країнах. Делегація, що вирушає до Іраку, спробує з’ясувати, чи можна провести цей процес безпосередньо на місці. Франція, яка виступала проти такого підходу, була змушена погодитися з думкою інших країн-членів НАТО. Однак триває дискусія про те, хто має керувати цією програмою і чи буде вона якось скоординована з навчанням, що здійснюється під егідою американських військових. Пентагон схильний вважати обидві програми по суті єдиним процесом; водночас деякі країни-члени НАТО хотіли б, щоб ці курси проходили незалежно один від одного.

«Абхазія — не місце для відпочинку»

Президент Грузії Михаїл Саакашвілі закликав російських туристів утриматися від поїздок до Абхазії. «Абхазія на сьогодні не місце для відпочинку. Це — зона війни, звідки вигнали 300 тис. грузинів. Там туристам робити нічого», — сказав Саакашвілі на прес-конференції у Вашингтоні після зустрічі з радником президента США з питань нацбезпеки Кондоліззою Райс. За його словами, «якщо російські туристи все ж таки продовжуватимуть їздити до Абхазії, то вони повинні розуміти, що вторгаються на територію іноземної держави». «Ми не хочемо ні на кого нападати, але нехай зважають на нас», — сказав президент Грузії. Михаїл Саакашвілі заявив, що домагатиметься об’єднання країни виключно мирними засобами. Він звинуватив російських політиків у нав’язуванні конфронтації. Грузинська влада, за його словами, починаючи з 1995 року безрезультатно попереджала владу Росії про необхідність повідомляти про кораблі, що прямують до берегів Абхазії. У свою чергу держсекретар США Колін Пауелл, який приймав у Вашингтоні грузинського президента, не вважає, що відносини Росії та Грузії на межі кризи. «Ми бачили подібні проблеми раніше, і я вважаю, що ми знаємо, як їх вирішувати дипломатичним шляхом», — сказав Пауелл. Держсекретар зазначив, що США працюють iз обома сторонами, «щоб усунути напруженість», повідомляє РІА «Новости».

Британцям заборонили усміхатися

Влада Великої Британії задля запобігання терактам видала нове розпорядження про порядок оформлення паспортів. Так, тепер на фотографії людина повинна «цілком показати обличчя з нейтральним виразом і закритим ротом». Усміхатися на фотографії заборонено, повідомляє газета Daily Telegraph. Наступного року Велика Британія запроваджує так звані «електронні паспорти». Усміхатися заборонено у зв’язку з тим, що зчитувальні пристрої на митниці прийматимуть фотографії тільки із закритим ротом. Крім того, потрібно, щоб очі були широко розплющені, волосся не падало на обличчя. Зчитувальні пристрої не приймають i окуляри.

«Зразкове село» як спосіб примирення

Ще один жест доброї волі у бік Індії зробив уряд Пакистану, проголосивши «зразково-показовим» рідне село індійського прем’єра Манмохана Сінгха. Як повідомила газета «Хінду», «прем’єр-міністр Пакистану Шуджат Хуссейн віддав розпорядження адміністрації провінції Пенджаб оголосити село Гах округу Чаквал — батьківщину прем’єр-міністра Індії Манмохана Сінгха — зразково-показовим, а державну початкову школу в Гасі перейменувати на Державну чоловічу початкову школу імені Манмохана Сінгха». Цей крок робиться «як жест доброї волі заради зміцнення мирного процесу між Пакистаном та Індією», цитує газета відповідне розпорядження пакистанського уряду. Тепер на батьківщині індійського прем’єра повинні заасфальтувати дороги, провести газ і телефон. Сім’я 71-річного Манмохана Сінгха виїхала з Гаха незадовго до здобуття британською колонією Індією незалежності 1947 року й, відповідно, до поділу її на Індію та Пакистан. Приблизно така сама доля спіткала свого часу і сім’ю нинішнього президента Пакистану Первеза Мушаррафа, який народився в Делі.