Коротко / ПЛАНЕТА

Договір про кордон iз Росією подано до парламенту

Президент України Леонід Кучма направив до Верховної Ради проект закону про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон. Проект закону зареєстровано в секретаріаті Верховної Ради 20 червня. Водночас, подробиці законопроекту не розголошуються, повідомляє Інтерфакс-Україна. 28 січня цього року під час візиту президента РФ Володимира Путіна до Києва було підписано договір про держкордон між двома країнами, який зафіксував сухопутну його частину та підтвердив, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами кожної з країн. У середині лютого офіційний представник МЗС України заявив, що Договір між Україною та Росією про українсько-російський державний кордон може бути опублікований лише після набуття ним чинності. Цей документ підлягає ратифікації і, відповідно до українського законодавства, набуває чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами. У ході переговорів Україна прагнула провести делімітацію не тільки дна Азовського моря та Керченської протоки, але й водної поверхні, підписати відповідний договір, який давав би можливість на взаємовигідній основі експлуатувати басейни Азовського моря та Керченської протоки. Росія виступала за розмежування дна Азовського моря і Керченської протоки, але не водної поверхні.

Українських моряків затримали за перевезення вибухівки

Грецькі власті затримали судно «Балтік скай» із 680 тоннами вибухівки на борту. Корабель доставлено до порту Платіялі на північному заході Греції для ретельного огляду, з’ясування походження та призначення вантажу, повідомило міністерство торгового флоту Греції. Передусім необхідно встановити, чи вибухівку перевозили на законних підставах. Екіпаж складається з п’яти громадян України і двох — Азербайджану, повідомила у понеділок українська служба радіостанції «Німецька хвиля». Українське громадянство п’ятьох затриманих моряків підтвердив керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський. Судно йшло під прапором Коморських островів. Фірма, якій воно належало, зареєстрована на Маршаллових островах. За інформацією ж міністра торгового флоту Греції Георгіоса Аномерітіса, корабель з вибухівкою на борту прямував до Судану. У Хартумі прийняти вантаж мала якась компанія, якої, як виявилося, не існує.

«Таджикбаши»

Президент Таджикистану Емомалі Рахмонов зможе ще двічі висувати свою кандидатуру на президентських виборах і пробути на цьому посту загалом понад 14 років. За офіційними даними, 92,9% виборців, які брали участь у референдумі, що відбувся в неділю, проголосували за внесення відповідних поправок до конституції країни. Основний Закон Таджикистану передбачає семирічний президентський термін. Рахмонову 51 рік. Він прийшов до влади 1992 року внаслідок перемоги у громадянській війні проросійськи налаштованого кулябського угруповання. Згодом Рахмонову за сприяння Росії вдалося домовитися зі своїми колишніми противниками, які повернулися з вигнання та інтегрувалися до владних і силових структури країни. Однак на даний момент вони мінімально впливають на політичну ситуацію у країні. 1994 року Рахмонова обрали на пост президента країни. 1999 року в Таджикистані вже було проведено референдум, внаслідок якого Рахмонов отримав можливість переобиратися на черговий семирічний термін. Усі інші президенти колишніх середньоазіатських республік Радянського Союзу вже забезпечили собі довгострокове перебування на своїх постах, зазначає Бі-Бі-Сі.

Наші офіцери «прив’язуються до мiсцевостi» в Іраку

Група українських військовослужбовців прибула до Іраку для проведення рекогносцировки місця розташування українського миротворчого контингенту у складі стабілізаційних сил у цій країні. Як повідомив у інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна прес-секретар міністра оборони, керівник прес-служби оборонного відомства Костянтин Хівренко, українські офіцери в кількості «не більше п’яти чоловік» прибули до Іраку в неділю. Головне завдання групи — огляд місцевості, на якій дислокуватиметься український підрозділ, вивчення під’їзних шляхів від аеропорту посадки до місця дислокації, розвідка джерел води. Після повернення передової групи, орієнтовно наприкінці цього тижня, про результати роботи доповідатимуть керівництву Міноборони. Після цього буде прийнято рішення про місце дислокації основних сил українських миротворців у польському секторі. Як повідомлялося, для участі у стабілізаційних силах в Іраку відправлять близько 1800 вояків. Термін перебування українського контингенту в Іраку обмежений 12-ма місяцями. Для передислокації миротворців знадобиться, як планується, 20 діб. Очікується, що формування, підготовка та навчання українського миротворчого контингенту закінчать до середини липня з тим, щоб у середині серпня бути на місці.

Відбудову почнуть із Нью-Йорка

У Нью-Йорку на цьому тижні має відбутися конференція щодо реконструкції Іраку, заявив генеральний секретар ООН Кофі Аннан під час участі у Всесвітньому економіч ному форумі, який відбувся в Йорданії. За його словами, для обговорення питань відбудови повоєнної держави до штаб-квартири ООН приїдуть представники «багатьох країн, включаючи іракську делегацію». Генсек висловив сподівання, що світова спільнота виявиться щедрою, коли вирішуватиме питання виділення Багдаду коштів на відновлювальні роботи. США раніше відводили головне місце у реконструкції Іраку собі, тепер американські чиновники не виключають участі ООН. Більше того, представник США в Іраку Пол Бремер заявив, що ООН відіграватиме «істотну роль» у відбудові: «Реконструкція вимагає дуже великої роботи, тому одній країні тут не справитися».