Коротко / ПЛАНЕТА

Київ та Оттава знову задекларували особливе партнерство

Міністри закордонних справ України та Канади Анатолій Зленко і Джон Менлі підписали вчора в Києві спільну декларацію про подальший розвиток особливого партнерства між Україною та Канадою. Канадський міністр на прес-конференції заявив, що ця декларація є оновленим і вдосконаленим документом, який створює міцні підвалини для поліпшення економічного, науково-технічного співробітництва та співпраці у галузі безпеки. Менлі, до речі, заявив, що Канада цінує позицію України щодо боротьби з тероризмом.

Однією з головних тем розмови між українськими керівниками та канадським міністром був процес входження України до Світової організації торгівлі. Україна розглядає свою співпрацю з Канадою як «невід’ємну частину своєї інтеграції в світову економічну систему, на основі демократичних, прозорих принципів і сучасної ринкової економіки», заявив з цього приводу на зустрічі з Менлі прем’єр- міністр України Анатолій Кінах, як передав УНІАН. У свою чергу, Менлі заявив, що Канаду надихає економічна ситуація, яка склалася на сьогодні в Україні, і він щиро вітає той шлях, яким Україна іде до відкритого ринкового та демократичного суспільства. Але при цьому, за його словами, економічні відносини між Канадою та Україною могли б бути тіснішими, щоб більше канадських бізнесменів працювали в Україні.

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко також сказав, що у відносинах між Україною та Канадою існують невикористані можливості й проблемні питання (він говорив, зокрема, про фірму, що ніяк не може повернути своє майно, й про «питання гуманітарного характеру» в українському суді).

За словами міністра Менлі, Канада зацікавлена в продовженні переговорів між Україною та ЄБРР щодо надання кредиту на добудову реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС, і сподівається, що вони завершаться успішно з урахуванням інтересів обох сторін.

Росія скоротить нафтовий експорт

Прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов оголосив, що з 1 січня 2002 року Росія скоротить експорт нафти на 150 тисяч барелів на добу. Це рішення, ухвалене після зустрічі Касьянова з представниками одинадцяти найбільших російських нафтових компаній, покликане, за словами російського прем’єра, сприяти стабілізації цін на нафту на світових ринках. На лондонській біржі ціни після повідомлення про рішення російського уряду, за інформацією Рейтер, піднялися й досягли $20 за баррель. Протягом останніх двох тижнів ціна барреля нафти сорту Brent коливалася на позначці $18—19 за баррель. ОПЕК, організація країн-експортерів нафти, намагаючися виробити політику припинення падіння цін на нафту на світових ринках (з недавніх $30 за баррель) закликала країни, що не входять до організації, піти на спільне скорочення видобутку та експорту нафти. ОПЕК заявляла, що готова скоротити видобуток нафти на 1,5 млн. баррелів на день, якщо країни, що не входять до організації (передусім, Росія — другий експортер нафти в світі — та Норвегія) погодяться на скорочення на 500 000 баррелів на день. Норвегія висловила свою згоду. Росія заявляла, що пропозиція ОПЕК для неї неприйнятна. Між тим російські експерти зазначали, що насправді видобуток нафти скорочується, й рішення про скорочення експорту нафти теж буде вироблене за кілька днів.

Рішення російського уряду, яке, за словами голови російського уряду Касьянова, ухвалювалося консолідовано, з урахуванням позицій російських компаній, а також провідних світових експортерів нафти, вже привітали ОПЕК та Світовий нафтовий конгрес. Між тим у Москві заявляють, що видобуток нафти при цьому не знижуватиметься. Обсяги нафти, що не підуть на експорт, буде продано на внутрішньому ринку, або ж піддано переробці. Таким чином, можна припустити, що український споживач взагалі не відчує, що нафта то дорожчала, то дешевшала. При цьому російські експерти переконані, що деякі з найбільших російських нафтових компаній могли б себе комфортно почувати, не знижуючи обсягів експорту, й за умови, що ціна нафти впаде до $15 за баррель. Тепер цього, очевидно, вже не станеться.

За деякими прогнозами, закінчення нинішньої кризи цін на нафту повинно припасти на другий квартал наступного року. При цьому ціна барреля нафти може скласти близько $25. Рішення російського уряду, до речі, цілком вписується в логіку намагання керівництва країни домогтися якнайтіснішої її інтеграції до світових економічних та політичних структур. Адже фактично Росія виконала умови ОПЕК, не будучи членом цієї впливової організації й не висловлюючи свого бажання до неї вступити. Мабуть, це той випадок, коли добре прораховані стратегічні вигоди переважають сьогоденні дрібні. Чому би варто було, нарешті, почати вчитися.