Коротко / ПЛАНЕТА

Саакашвілі готовий до діалогу з Росією

Президент Грузії Михаїл Саакашвілі вважає, що, попри окупацію грузинських територій, його країна готова розпочати діалог з Росією. «Ми готові до діалогу, до переговорів без попередніх умов. Треба вирішити всі проблеми за допомогою безпосереднього спілкування», — заявив грузинський лідер в інтерв’ю французькому телеканалу TV5 Monde. Саакашвілі підкреслив, що Тбілісі чудово усвідомлює, що дуже небезпечно мати поряд великого сусіда, налаштованого вороже: «З таким сусідом слід підтримувати діалог. Це перший крок. За ним повинен бути крок другий, необхідний для зміни ситуації». Він зазначив, що чимало країн ЄС та інші важливі гравці на світовій арені визнали, що «дії Росії — це незаконна окупація, тому треба дати людям право повернутися на батьківщину». «Ми спостерігаємо територіальний захват у стилі XIX століття, що неприйнятно в XXI столітті. Я сподіваюся, що Росія модернізується й стане чинником стабільності, а не джерелом небезпек і проблем», — вважає президент Грузії.

Європейський суд: заборона гей-прайдів у Росії дискримінаційна  

Свобода маніфестацій у Росії за останні десять років перейшла з розряду конституційних прав громадян у сферу нездійсненних фантазій рідкісних мрійників. Заборони процесій та демонстрацій, розгони мітингів, суди над учасниками мирних вуличних акцій стали явищем настільки буденним, що, здавалося, до цього всі звикли. Найнаочнішою ілюстрацією ставлення влади до конституційних прав громадян стали систематичні розгони мітингів опозиції на Тріумфальній площі в Москві та арешти демонстрантів, які прийшли туди вимагати свободи маніфестацій. Схоже, влада знаходить у цьому якесь пікантне задоволення — репресувати за несанкціонований мітинг тих, хто вимагає свободи мітингів. Свобода маніфестацій обмежена або зовсім скасована не лише для політичної опозиції. Будь-які непідконтрольні Кремлю політичні та громадські рухи стикаються з цією проблемою — екологи, крайні націоналісти, сексуальні меншини, обдурені співінвестори. Звернення до російських судів практично марні, а процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини розтягується на роки. Першим домігся справедливості в Європейському суді не правозахисник або опозиціонер, а Микола Алексєєв, лідер російського гей-співтовариства, юрист і організатор московських гей-прайдів. Почавши п’ять років тому кампанію за проведення в Росії парадів секс-меншин, як це буває у найбільших європейських містах, Алексєєв зі своїми друзями подали московській владі близько 160 повідомлень про намічені акції. У всіх без винятку випадках їм було заборонено їх проводити. Однак спроби провести гей-прайд робилися щорік. Учасників процесії били активісти псевдоправославних і профашистських організацій, їх затримували і відвозили в міліцію, судили та штрафували. 21 жовтня Європейський суд із прав людини в Страсбурзі розглянув позов Миколи Алексєєва до Російської Федерації у зв’язку із забороною гей-прайдів 2006, 2007 і 2008 років. Суд повністю задовольнив скаргу Алексєєва. Судова ухвала була винесена одноголосно, у тому числі й російським суддею. У рішенні суду зазначається, що заборона маніфестацій не може бути винесена лише тому, що маніфестація суперечить нормам моралі. Заборона проведення гей-прайдів названа дискримінаційною. Європейський суд зобов’язав російський уряд виплатити Миколі Алексєєву 12 тисяч євро моральної компенсації. Перемогу в Європейському суді Алексєєв вважає своїм внеском у захист свободи й демократії в Росії. Він сподівається, що новий мер Москви Сергій Собянін буде законослухняним чиновником і не стане порушувати конституцію та рішення суду в Страсбурзі. У будь-якому разі, зазначає Микола Алексєєв, черговий гей-прайд відбудеться в Москві 28 травня майбутнього року. Алексєєв збирається витратити на цей захід усі гроші, що за рішенням Європейського суду отримає від російського уряду, повідомляє Олександр ПОДРАБІНЕК, Москва.

Прикордонники ЄС патрулюватимуть кордон Греції

Євросоюз уперше відправляє прикордонників на охорону грецького кордону із завданням припинити людський потік із сусідньої Туреччини. Чимало цих нелегальних мігрантів, імовірно, афганці. Як говориться в заяві Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, потік нелегальних мігрантів, що проникають на територію Греції, «сягнув тривожних пропорцій». У ООН кажуть, що тягар, який у зв’язку з цим покладено на Грецію, надзвичайно важкий. У результаті Афіни самі попросили Євросоюз про допомогу — і, як сказано в заяві ЄС, у результаті вперше задіяні європейські Сили швидкого прикордонного реагування, засновані 2007 року. В цілому, за даними прикордонної служби ЄС «Фронтекс», на грецько-турецькому наземному кордоні лише в другому кварталі цього року кількість афганців, що перетинають цей кордон з метою потрапити до Греції — й, відповідно, до ЄС, — збільшилася вшестеро. У половині випадків це албанці, які перебираються до Греції з метою підробити: Албанія межує з Грецією на північному сході. Проте друга половина — а це 9,5 тисяч осіб — це ті, для кого Греція не є кінцевим пунктом: ці люди прагнуть перебратися далі й осісти в інших країнах Євросоюзу.

У Румунії військові пенсіонери проти скорочення бюджетних витрат

Близько тисячі військових пенсіонерів виступили з акцією протесту проти оголошеного владою плану скорочення бюджетних витрат. Протестувальників не влаштовує пенсійна реформа, згідно з якою держава зменшить виплати військовим, які вийшли у відставку. Учасники акції вимагають від влади країни розірвати угоду з Міжнародним валютним фондом про перерахування Румунії кредитів на 20 млрд. євро. Щоб отримати ці гроші, країні необхідно стримати дефіцит бюджету в рамках 6,8 відсотка від ВВП 2010 року. У результаті Румунії вже довелося на 25 відсотків скоротити зарплати бюджетників. До кінця 2010 року в країні буде звільнено 70 тис. держслужбовців.

Iндонезія підраховує кількість жертв вулкана та цунамі

Жертвами цунамі в Індонезії, за останніми даними, стали понад 150 людей, про більш як 400 поки нічого невідомо. Близько 4000 місцевих жителів лишилися без притулку. Триметрова хвиля обрушилася на узбережжя островів у західній частині Індонезійського архіпелагу після потужного підводного землетрусу магнітудою 7,7 бала. Від стихії постраждали також іноземні туристи. Епіцентр землетрусу був у океані за 240 км від міста Паданг, столиці провінції Західна Суматра. Індонезія входить до складу так званого тихоокеанського Вогненного кільця — регіону, що характеризується високою сейсмічною й вулканічною активністю. Сейсмологи перевіряють можливий зв’язок між підводним землетрусом і виверженням вулкана Мерапі, розташованого на острові Ява. Жертвами вогненної гори стали щонайменше 25 людей. Декілька десятків доправили до лікарні з опіками. Евакуація триває, близько 20 тис. людей вже покинули свої будинки.