Коротко / ПЛАНЕТА

Президент Руанди отримав ще сім років влади

Поль Кагаме очолюватиме Руанду ще сім років: на президентських виборах цей 52-річний політик отримав підтримку понад 4,9 млн. з 5,3 млн. виборців, тобто 93%. Опоненти пояснюють успіх цього політика тим, що його сильних суперників просто не реєстрували. «Створення опозиції не моє завдання» — відповідає президент, вважаючи своєю заслугою те, що бідна на ресурси Руанда, що пережила міжетнічні війни, подвоїла свій валовий внутрішній продукт і стала «економічним дивом» Центральної Африки. «Я хочу залучити ще більше інвесторів, аби підтримати наше економічне зростання» — сказав учора переможець, відомий і тим, що перетворив Руанду на приклад боротьби з корупцією для всього регіону. Кагаме одружений, у нього четверо дітей, за національністю він тутсі. В кінці 50-х років його батьки втекли до Уганди від погромів іншої народності країни — хуту. 1990 року Кагаме закінчив військову освіту в США і вступив до війська Уганди, де при владі були тутсі. 1994 року в Руанді в авіакатастрофі загинув президент Жувеналь Хаб’ярімана, хуту за національністю, після чого його одноплемінники вирізали 800 тис. тутсі. Прибічникам Кагаме вдалося захопити руандійську столицю Кігалі і в сто днів припинити геноцид. Але пізніше слідчі з декількох країн, у першу чергу французи, звинуватили Кагаме в тому, що його люди навмисно збили літак президента Хаб’ярімана. Проте Кагаме уникнув міжнародного суду і в 2003 році став президентом, набравши 95% голосів.

КНДР має намір погасити борг перед Чехією женьшенем

Пхеньян запропонував врегулювати частину свого боргу перед Чехією постачанням великої партії женьшеню. Як повідомляє The Financial Times, північнокорейський уряд, аби не витрачати свої мізерні фінанси, має намір перекрити 5% боргу постачанням 20 тонн женьшеню. При цьому споживання цілющої рослини в Чехії складає близько 1,4 тонн. Як відзначає видання, Прага не впевнена в тому, що їй потрібен заряд бадьорості у вигляді женьшеню. «Ми намагалися переконати їх надіслати, наприклад, партію цинку, який там видобувається. Ми б самі його продали», — зазначив заступник міністра фінансів Чехії Томаш Зідек. Нагадаємо, наприкінці 2009 року в Північній Кореї була проведена грошова реформа. Тоді за тиждень у країні провели деномінацію, в результаті якої 100 старих вон було замінено на одну нову купюру. При цьому для громадян КНДР було встановлено ліміт коштів, які підлягають обміну. Одній сім’ї, за різними даними, дозволялося обміняти від 100 до 450 тис. вон (35—140 доларів на «чорному» ринку). На думку західних експертів, грошова реформа мала закріпити контроль держави над економікою, звівши нанівець зародки ринкових відносин, а також зупинити зростання цін, проте незабаром у КНДР було відмічено різке зростання інфляції і дефіцит товарів першої необхідності.

Венесуела та Колумбія відновили дипломатичні зв’язки

Колумбійський президент Мануель Сантос і його венесуельський колега Уго Чавес домовилися про відновлення двосторонніх дипломатичних відносин. Двосторонні контакти було заморожено близько двох тижнів тому за ініціативою Каракаса після того, як колишній президент Колумбії Альваро Урібе звинуватив венесуельську владу в приховуванні лівих повстанців з угрупування ФАРК, які вже 46 років ведуть збройну боротьбу з колумбійським урядом, і надіслав до Організації американських держав відеозапис із зображенням табору бойовиків на венесуельській території. На зустрічі в Санта-Марте Чавес і Сантос визнали, що в них є розбіжності, але висловили готовність відсунути їх на другий план на користь обох народів. «У нас відбулася чесна, пряма й відверта розмова, і я гадаю, що ми зробили серйозний крок для відновлення довіри», — заявив Санчес. «Ми повинні вчитися жити разом, — сказав, у свою чергу, Чавес. — Наша мирна революція у Венесуелі не являє жодної небезпеки для Колумбії». Він ще раз відкинув звинувачення попередника Сантоса — Альваро Урібе — в тому, що на території Венесуели переховуються 1500 повстанців колумбійської ФАРК. «Уряд Венесуели не підтримує, не дозволяє й ніколи не дозволить присутності на своїй території бойовиків чи терористів», — заявив Чавес.

США виділять 26 млрд.дол. на охорону здоров’я та освіту

Президент США Барак Обама підписав закон про надання 26 млрд. доларів на освіту та охорону здоров’я штатам, які переживають економічні труднощі. Це сталося лише за декілька годин після того, як законопроект було схвалено Палатою представників конгресу США. «За» проголосували 247 осіб, «проти» — 161. Примітно, що конгресмени спеціально вийшли з канікул для обговорення цього документу. Прибічники закону стверджують, що він допоможе зберегти роботу приблизно 300 тис. вчителів, поліцаїв та інших бюджетників. Проте республіканці наполягають на тому, що цей захід є яскравим прикладом надмірного витрачання грошей платників податків. Закон підписано за три місяці до проміжних виборів у США. Передбачається, що в своїй кампанії Республіканська партія активно критикуватиме нинішню адміністрацію за марнотратство. Демократи побоюються, що неблагополучний стан економіки, високий рівень безробіття та зниження популярності Обами можуть зіграти на руку їх суперникам на виборах. Більшість американських штатів обмежена правилом бездефіцитного бюджету і не може витрачати більше, аніж заробляє.