Коротко / ПЛАНЕТА

Україна та Iзраїль можуть створити зону вільної торгівлі

Зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем реально створити через два роки. Такі розрахунки наводить автор ініціативи — найвпливовіша лобістська організація Ізраїлю «Асоціація торгових палат». «Щоб відкрити кардинально нові перспективи ринкового співробітництва й полегшити роботу промисловців, після тривалого аналізу ми вирішили, що створення зони вільної торгівлі з Україною та іншими європейськими державами за ЄС, буде найоптимальнішим рішенням», — заявив президент асоціації Урієль Лін в інтерв’ю Deutsche Welle. За словами представників асоціації, в ізраїльському уряді до цієї ініціативи поставилися прихильно. Найближчим часом експерти передадуть пакет пропозицій міністру торгівлі та промисловості. Бо, як прогнозує Лін, за сприятливих умов відповідна угода між Києвом і Єрусалимом може бути укладена вже протягом наступних двох років. За перше півріччя цього року товарообіг між Україною та Ізраїлем знизився на 16%. Експорт із Ізраїлю в Україні знизився на 66%.

США вимагають від Iрану пояснень...

Держсекретар США Гілларі Клінтон заявила, що Іран повинен відповісти на прямі запитання щодо своєї ядерну програму на переговорах із США та іншими державами під час зустрічі 1 жовтня. За словами Клінтон, тема іранської ядерної програми стала головною причиною згоди Вашингтона на участь у переговорах. «Ми чітко дали зрозуміти іранцям, що будь-які переговори з нашою участю можливі лише за умови обговорення ядерної програми Тегерана», — заявила Клінтон у Вашингтоні. «Ми зачекаємо і подивимося, як іранці відповідатимуть на наші запитання в ситуації «обличчям до обличчя», — зауважила держсекретар США. Вона додала, що переговори є реалізацією обіцянки Обами тісніше співробітничати з Іраном. Разом із тим у неділю президент Махмуд Ахмадінежад заявив, що ядерна програма Ірану не стане предметом обговорення. Захід побоюється, що Іран таємно створює ядерну зброю. Тегеран це категорично заперечує, наполягаючи, що його ядерна програма призначена виключно для мирних цілей. США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція та Німеччина 1 жовтня проведуть переговори з Іраном щодо пакету пропозицій, висунених днями Тегераном. Місце проведення переговорів поки що не визначене. Ці країни запропонували пакет дипломатичних ініціатив для Ірану у відповідь на призупинення ним збагачення урану.

Парламент Японії затвердив нового прем’єра

Парламент Японії формально обрав Юкіо Хатояму новим прем’єр-міністром країни. Незадовго до цього у відставку формально подали голова уряду Таро Асо і всі члени кабінету міністрів країни. Очолювана Хатоямою Демократична партія здобула переконливу перемогу на загальних виборах, що минули два тижні тому. До цього Японією протягом півстоліття практично беззмінно правили представники Ліберально-демократичної партії. Демократи обіцяли підвищити рівень соціального захисту японських громадян, однак при цьому вони не дали докладних пояснень, за рахунок чого така програма фінансуватиметься. Крім того Юкіо Хатояма обіцяв укріпити двосторонні зв’язки між США та Японією. Відразу ж після своєї перемоги на виборах він заявив, що хотів би домогтися вирішення давньої територіальної суперечки з Росією щодо Курильських островів. Як свідчать дані опитувань громадської думки, багато японців голосували за партію Юкіо Хатоями не через те, що віддавали перевагу програмі Демократичної партії, а просто тому, що їм хотілося змін. Останнім часом економіка Японії почала пробуксовувати — багато в чому це пов’язане зі старінням населення і скороченням його економічно активної частини.

Баррозу продовжили на п’ять років мандат голови Єврокомісії

Учора Європарламент на пленарній сесії в Страсбурзі більшістю голосів підтримав продовження на п’ять років мандата португальця Жозе Мануеля Баррозу на посаді голови Єврокомісії. На підтримку Баррозу проголосували 382 депутати, проти — 219, утрималися — 117. Усього голосували 718 депутатів, голосування було закритим. Ж. Баррозу широко підтримали передусім представники правого крила Європарламенту. Інші партійні фракції, особливо соціалісти та зелені, різко критикують його за ліберальний курс у економці. Вони також вважають недостатніми ініціативи Єврокомісії в соціальній сфері, програми із захисту трудящих в умовах кризи. У програмі, яку 53-річний Баррозу представив самміту, він пообіцяв працювати на зміцнення політичної ролі Європи та її здатності відстоювати свої інтереси на світовій арені. У питаннях боротьби з фінансовою й економічною кризою Баррозу пообіцяв зробити жорсткішими правила фінансового контролю та боротися з протекціонізмом у міжнародній торгівлі, водночас підтримуючи європейське сільське господарство. Одним із головних напрямків своєї діяльності він назвав боротьбу з глобальною зміною клімату. Лідери 27 країн ЄС на червневому самміті одностайно висловилися на підтримку кандидатури Баррозу на посаду голови Єврокомісії, однак для того, щоб він знову очолив виконавчу владу ЄС, було потрібне схвалення Європарламенту.