Корсика: у Франції все ще попереду?
Вибухи в Аяччо пролунали якраз у той момент, коли паризький суд мав розглядати справу одного з корсиканських сепаратистів, якому загрожує 28 років в'язниці: за вбивство поліцейського, і після того, як минулого тижня антитерористичний суд засудив трьох корсиканців до тривалого ув'язнення, чи не вперше за 13-річну історію цього суду.
Співробітник паризького Інституту політичних наук Жан-Люк Путьє сказав «Дневі», що, на його думку, проблема має кілька аспектів. З одного боку, французька влада століттями вибудовувала жорстко централізовану державну систему без будь-яких натяків на якусь автономію для тієї чи іншої провінції. Цей процес триває й нині. Але Корсика вже встигла побувати «квазінезалежною» — під час другої світової війни, і там цього не забули.
На Корсиці склалася традиційна для Середземномор'я соціальна структура, побудована на системі кланів — дуже подібна до Сицилії. І, подібно до Сицилії, тут теж утворилася мафія, вожді якої — й одночасно кланові лідери — у постійних війнах між собою ділять всю фактичну владу на острові. Оскільки Корсика є бідним регіоном із нерозвинутою економікою, вона отримує дотації від французького уряду й від європейської комісії — ці гроші не просто осідають в кишенях мафіозних лідерів, але й живлять місцеву терористичну організацію, подібну до ЕТА чи ІРА за ідеологією та організацією. Хтось із мафіозі зацікавлений у постійній нестабільності, хтось — у тому, щоб Корсика й надалі залишалася в складі Франції, але з автономними правами, і всі разом ладні й надалі ділити пиріг дотацій та субсидій. Найцікавіше те, що з часів Наполеона Корсика дала чимало дуже впливових у Франції політиків. До цього середовища належить, зокрема, нинішній мер Парижа Жан Тібері, який виступає різко проти сепаратистських рухів свого рідного острова і якого, до речі, теж підозрюють у корупції.
Корсиканці, до речі, всупереч заяві міністра внутрішніх справ, ніколи не видають злочинців та терористів поліції. Поліція, своєю чергою, підозрюється в дуже тісній співпраці з клановими та мафіозними вождями. Жан-Люк Путьє переконаний, що Корсика, бідний острів з 220-тисячним населенням, створить ще чимало проблем для Парижа. Він навіть передбачає, що корсиканський приклад може стати «заразним» для Ельзасу, який теж задумується над власною автономією.
Не секрет, що лише обіцянками широких автономних прав іспанському урядові вдалося після багатьох років терористичної війни дещо заспокоїти населення Країни Басків. Але дуже важко уявити собі будь-який французький уряд, здатний не сприймати в багнети саму ідею децентралізації — тоді як сьогоднішня Європа, здається, вже будується на засадах федералізму. Так що головні навколокорсиканські баталії ще попереду.
Париж
