Коштуніца створює «однозначно новий уряд»
«Новий союзний уряд не буде ні перехідним, ні тимчасовим. То однозначно буде новий союзний уряд, який матиме специфічні завдання у специфічний момент, який переживає наша держава», — цитує белградська преса президента Коштуніцу.
Головним завданням цього уряду президент вважає повернення Югославії до міжнародних інституцій та перебудову відносин між суб’єктами сьогоднішньої федерації — Сербією та Чорногорією. І саме виходячи з того, як швидко ці завдання буде розв’язано, можна буде, за словами югославського президента, судити про успішність роботи нового кабінету. Його склад планується оприлюднити протягом наступного тижня — поки що, очевидно, ще вирішується, які портфелі кому дістануться.
До речі, і про попередній союзний уряд, очолюваний лідером Соціалістичної народної партії Чорногорії Зораном Жижичем після «революції» в Белграді, яка привела до влади нинішнього президента, також говорилося приблизно те ж саме. Тобто що це мав бути уряд фахівців, а не політиків, робота якого повинна бути спрямованою на повернення Югославії до міжнародної спільноти, ліквідацію наслідків міжнародної блокади країни та операції НАТО.
В даному випадку, по-перше, залишається під великим питанням єдність СРЮ. За останні два-три місяці керівництво Чорногорії вже не робило гучних заяв про повну державну незалежність. Проте підготовка до референдуму iз цього питання ведеться, і якими будуть його наслідки — невідомо. Воїслав Коштуніца тепер обіцяє врахувати все, в тому числі — й результати референдуму заради переосмислення відносин між Сербією та Чорногорією. Захід дає зрозуміти, що появи ще однієї незалежної держави на Балканах не підтримає.
По-друге, здавалося б, після видачі Мілошевича до Гааги (що трапилося за ініціативою сербського прем’єра Зорана Джинджича) мала б зняти принаймні, основні проблеми у відносинах Белграда із Заходом. І в той же час виявляється, що Захід платити не поспішає. Обіцяна фінансова допомога буде спрямована на погашення боргів, що утворилися мало не за правління Йосипа Броз Тіто, а те, що залишиться, у Белграді отримають не раніше осені. Така ситуація навряд чи може сприяти як міцним позиціям представників нового керівництва Югославії та Сербії, так і просуванню у відносинах між Заходом та СРЮ, яка пішла на ризик, виконуючи головну вимогу Заходу. Координатор Пакту стабільності для Південно-Східної Європи Бодо Гомбах погодився, що критика з Белграда має підстави. Тим більше, що падіння югославської влади дійсно може коштувати всім набагато дорожче, ніж планувалося витратити на допомогу. Мабуть, розчарування і влади, і суспільства Заходом теж може обійтися досить дорого.
