Кредит довіри
Операція, подана в мас-медіа як перший етап боротьби світової коаліції проти тероризму, сприяла небаченому досі зростанню довіри американців до свого керівництва, відчуття причетності до світових справ у британців. Катастрофа літака сприяла втраті довіри українців, і не тільки їх, до свого, принаймні, військового керівництва з усіма наслідками, які з цього могли б витікати.
В операції союзників проти талібського режиму, як і в кожній війні, є втрати. Медіа вже повідомили про друге з часу початку операції помилкове влучання ракети, на цей раз — у житловий сектор. Можна пригадати й помилки авіації країн НАТО в операції Альянсу проти Югославії 1999 року — тоді ракети влучали у юрбу біженців, у телецентр, у пасажирський поїзд, нарешті, в китайське посольство в Белграді. Катастрофа російського літака сталася в районі, де жодних бойових дій не велося, тому всі ці порівняння, якщо хтось робитиме, не матимуть сенсу.
Так сталося, що будь-яка країна з числа «нових» стає відомою переважно внаслідок якоїсь надзвичайної події. Тим гірше, коли ця подія може бути викликана діями самої країни. І тим гірше, коли її влада до останнього приховує факти, не маючи мужності відразу сказати правду.
Трагедії в морі, у повітрі, на землі трапляються не так рідко, як би цього хотілося. І найчастіше — там, де їх не повинно було бути. Бо в даному випадку йдеться про внутрішній та зовнішній кредит довіри, який далеко не безмежний. Хоча дійсно, навіть у тому випадку, якщо буде доведено або не буде доведено вину українських збройних сил у трагедії на Чорному морі, стан офіційних міждержавних відносин України з Росією, Ізраїлем, іншими державами постраждає мало. Більше значитиме те, як до країни ставитимуться в суспільствах Заходу, Сходу, Півночі, Півдня. А імідж країни, на жаль, загалом — далеко не позитивний, причому багато в чому в цьому винні далеко не західні мас-медіа.
Імідж міг обернутися на краще — Україна як мала шанс, так і продовжує його мати. Йдеться, зокрема, й про підтримку антитерористичної операції. Інформація про те, що кілька американських військово-транспортних літаків, задіяних у ній, перетнули український повітряний простір, може, й залишиться непомітною для загалу, проте певне значення матиме. Йдеться й про спроби щонайменше, не зменшувати числа та якостi контактів — і тут дуже важливо, щоб оголошений українським керівництвом «європейський тиждень» не перетворився на просто черговий захід, про який по його завершенню відразу забудуть. Але йдеться й про те, що Україна передусім повинна стати державою, якій можна довіряти. Що вимагає оновлення в усьому. Передусім — у способі мислення. Кредит довіри дуже легко втратити, і, здається, українське керівництво мало б вчитися на власних помилках в епоху, коли нічого приховати не вдається.
