«Крок у правильному напрямку»

2 грудня у Брюсселі напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць НАТО відбулося чергове засідання Комісії Україна-НАТО. За її результатами Альянс оголосив про політичну і практичну підтримку України. Зокрема, було повідомлено про початок роботи трастових фондів, спрямованих серед іншого на підвищення обороноздатності української армії.

Перед початком засідання комісії міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, відповідаючи на запитання про перспективи взаємодії України та Альянсу, наголосив: «Передусім ми намагатимемось зрозуміти, як сама Україна бачить свою подальшу співпрацю з НАТО. Як відомо, сьогодні Альянс має особливі стосунки з Україною. У нас є хороші механізми для взаємодії і й лише від України залежить, як далеко вона захоче піти у співпраці з Альянсом. Я думаю, що створення трастових фондів – це крок у правильному напрямку. Вірю, що ми маємо хороші можливості для посилення військової потуги України. Хочу наголосити, що Україна зіткнулась з зовнішньою агресією – тут не йдеться про внутрішній конфлікт. Це війна й Україні справді доводиться битись. Ми повинні підтримати їхній уряд економічно, політично, а також підтримати Збройні сили України».

Запровадженні НАТО трастові фонди спрямовані як на розвиток вже існуючих програм взаємодії так і на створення цілком нових. Поки що передбачена діяльність п’яти фондів, керувати кожним з яких будуть конкретні члени Альянсу.

Великобританія, Канада, та ФРН опікуватимуться фондом, спрямованим на модернізацію систем зв’язку та автоматизацію управління військами ЗС України відповідно до сучасних стандартів. Роботу у цьому напрямку НАТО розпочало ще 2009 року. За словами функціонерів, які займаються реалізацією програм фонду, за цей час вони вивчили слабкі місця українських інституцій й зрозуміли, як можна підвищити їхню ефективність. Передусім йдеться про забезпечення оперативної сумісності українських військ зі збройними силами країн-членів НАТО. Це дасть можливість Україні ефективно брати участь в операціях і навчаннях під проводом НАТО. На сьогодні на реалізацію програми виділено 1, 27 млн. євро.

Норвегія відповідатиме за фонд з перепідготовки та соціальної адаптації колишніх військовослужбовців. Цей проект також є продовженням багаторічної програми. Так лише цього року НАТО допомогло підготувати до цивільного ринку праці більше семи тисяч колишніх військових. В рамках нової програми особлива увага буде надана учасника АТО, а також тим, хто служив у Криму. Новий трастовий фонд надаватиме й дорадчу допомогу з метою розробки комплексного підходу до військової кар’єри в Україні в нових умовах.

Програмою з фізичної реабілітації (протезування) поранених військовослужбовців опікуватиметься Болгарія. В межах проекту передбачено два напрямки. По-перше, Альянс допомогатиме конкретним пацієнтам, а, по-друге, сприятиме розбудові медичної системи в  Україні в цілому. З цивільного бюджету НАТО на реалізацію програм фонду було виділено 1,4 мільйони євро. Водночас значна допомога була надана у вигляді обладнання та заходів з підготовки персоналу.

Фондом, який займатиметься розвитком систем кіберзахисту України відповідно до найбільш прогресивних стандартів країн-членів НАТО, керуватиме Румунія. В рамках проекту передбачається створення спеціальних лабораторій для боротьби з комп’ютерними загрозами, а також сприяння в підготовці спеціалістів і дорадча підтримка НАТО. Також Альянс надасть необхідне обладнання та програмне забезпечення. За словами представників НАТО, діяльність фонду буде спрямована на досягнення конкретних результатів вже у найближчій перспективі. Наразі на реалізацію програм фонду виділено 700 тис. євро.

Ще один фонд, за який відповідатимуть Нідерланди, Польща, Чехія та Болгарія, надасть Україні підтримку в реформуванні систем логістики (логістичних спроможностей, інформаційних систем, організаційних структур і процесів) та допомагатиме впроваджувати відповідні стандарти НАТО у ЗС України.

Варто відзначити, що вказані програми діятимуть окремо від допомоги, яку надають Україні окремі члени Альянсу. Крім того, НАТО докладатиме зусиль, щоб залучати інші країни, а також міжнародні організації. В процесі реалізації програм їх фінансування може бути збільшене.

Впродовж засідання комісії, а також в ході дискусій у кулуарах неодноразово піднімалось питання перспективи членства України в НАТО. «Раніше Україна офіційно дотримувалася позиції про свою позаблоковість. Зараз уряд оголосив, що Україна позбавиться цього статусу, і це рішення ми також поважаємо. І якщо Україна подасть заявку на вступ до НАТО, цю заявку буде розглянуто», – заявив Столтенберг. Генсек нагадав, що брав участь у саміті НАТО в Бухаресті, на якому було ухвалено рішення, що Україна та Грузія у майбутньому стануть членами НАТО. Відтак він підкреслив, що альянс вважає чинним рішення Бухарестського саміту НАТО від 2008 року про євроатлантичні перспективи України. Водночас остаточне рішення про заявку щодо вступу і, відповідно, про сам вступ має ухвалити українська сторона, підкреслив генсек. «Ми з повагою поставимося до рішення України подавати заявку, якщо воно буде ухвалене. І так само поважатимемо, якщо буде ухвалено рішення не подавати заявку», – зазначив Столтенберг.

Комісія Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ засудила триваючі дії Росії по дестабілізації ситуації на сході України в порушення міжнародного права, включаючи постачання танків, систем протиповітряної оборони та іншого важкого озброєння сепаратистам. «Ми закликаємо Росію відмовитися від нелегального і незаконної самопроголошеної анексії Криму, яку ми не визнаємо і не будемо визнавати, а також поважати права місцевого населення, включаючи кримських татар», - наголошується в заяві.

На запитання про можливі дії України у випадку поширення агресії Росії на інші території генсек відповів: «Ми повністю підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України й суворо засуджуємо порушення міжнародно визнаних кордонів цієї країни. НАТО визнає право України захищати себе. Україна – незалежна країна і ми поважатимемо рішення, які вона прийме».

Генсек також підкреслив, що «в умовах триваючої та навмисної дестабілізації України Росією, НАТО буде продовжувати продемонструвати тверду політичну підтримку суверенітету України, незалежності та територіальної цілісності». За його словами, Мінські угоди залишаються рамками, які можуть прокласти шлях до мирного вирішення конфлікту. «Україна зробила реальні зусилля щодо виконання своїх зобов'язань. Але Росія і підтримувані Росією сепаратисти – ні. Ми закликаємо Росію виконати свої зобов'язання. Це включає в себе виведення своїх військ і військової техніки з території України та вздовж кордону з Україною. Забезпечення ефективного міжнародного контролю кордону».